Пєар
Оце вийшло інтерв'ю зі мною в інститутському виданні.
Приємно, що не забувають...
АРТЕМ СТЕЛЬМАШОВ: ВСЕ, ЩО Я РОБЛЮ, СПРЯМОВАНО НА ТЕ, АБИ ЗДОБУТИ ВИЗНАННЯ РІДНОГО ІНСТИТУТУ!
Ні для кого не секрет, що перед тим, як стати помічником Міністра економіки України та отримати подяку з рук Першого Віце-прем’єр-міністра України та Міністра освіти та науки України Артем Стельмашов був звичайнісіньким студентом кафедри видавничої справи та редагування нашого факультету. Але йдуть роки, і маленькі волелюбні студенти стають великими і досвідченими...
Ось нам і вдалося поспілкуватися з Артемом, який доброзичливо відгукнувся на наше прохання відповісти на деякі, сподіваємося, цікаві Вам запитання.
- Що приховує твоя борода?
- Моя борода приховує родимку на підборідді, яка об’єднує людей, що схильні з дитинства боротися за владу. Але хіба є сенс це зайвий раз комусь демонструвати?
-Як ти вважаєш, що, окрім диплому, дало тобі навчання у нашому ВПІ?
- Воно дало мені стартову платформу в житті та громадській діяльності, де я здобув незабутній досвід.
- Кому з викладачів ти завдячуєш найбільше?
-Схиляю голову перед викладачами Зарицьким і Стехіною, які навчили нас не тільки грамотності та власне своїм предметам, а й показали нам, що можна бути в цьому світі чесним і незаплямованим, та при цьому не бути маргіналом.
- Розкажи про свій перший досвід роботи за фахом. Як і коли це було? Де і як ти її знайшов? Чи було важко долати труднощі, що траплялися тобі на шляху?
- Перший досвід роботи майже за майбутнім фахом у мене стався ще у 9 класі, коли я дуже захоплювався футболом і мені привезли з Італії книжку про тодішню футбольну зірку Роберто Баджо, яка називалася, як зараз пам’ятаю, «Золотий хлопчик». Переклав її з англійської і це надрукували у декількох випусках газети «Футбол». Тоді отримав гонорар у 300 доларів, навіть не знав, що з такими грошима робити і віддав батькам. Після того мої переклади та статті друкувалися у футбольних виданнях до тих часів, як я почав займатися студентським самоврядуванням, очолив Студентську Раду і на певний час про журналістику забув. Продовжити свою журналістську діяльність мені вдалося, ставши кореспондентом політичної редакції інформаційного агентства УНІАН, куди пощастило влаштуватися на практику, а потім і в штат. І тому хочу порадити всім студентам: практикуйтеся, пишіть, творіть, друкуйтеся.
- Як, на твою думку, можна провести вечір студенту, не маючи грошей? Чи таке неможливо? Хочемо почути твій власний рецепт.
- Для хорошого вечора зовсім не обов’язково потрібні гроші. Головними є зовсім інші складові: хороша компанія, оптимізм - і прекрасний настрій вам гарантований. Наприклад, зберіться з друзями та пограйте у «мафію», погуляйте зі своєю дівчиною чи там з хлопцем. Справжні друзі будуть з тобою за будь-яких обставин. А це найважливіше.
- Закінчи фразу: «Я, Артем Стельмашов, бажаю кожному студентові...»
- Бажаю кожному студентові наснаги, вчитися, вчитися і ще раз вчитися, а також практикуватися. А також щастя, удачі, успіхів в особистому житті
Приємно, що не забувають...
АРТЕМ СТЕЛЬМАШОВ: ВСЕ, ЩО Я РОБЛЮ, СПРЯМОВАНО НА ТЕ, АБИ ЗДОБУТИ ВИЗНАННЯ РІДНОГО ІНСТИТУТУ!
Ні для кого не секрет, що перед тим, як стати помічником Міністра економіки України та отримати подяку з рук Першого Віце-прем’єр-міністра України та Міністра освіти та науки України Артем Стельмашов був звичайнісіньким студентом кафедри видавничої справи та редагування нашого факультету. Але йдуть роки, і маленькі волелюбні студенти стають великими і досвідченими...
Ось нам і вдалося поспілкуватися з Артемом, який доброзичливо відгукнувся на наше прохання відповісти на деякі, сподіваємося, цікаві Вам запитання.
- Що приховує твоя борода?
- Моя борода приховує родимку на підборідді, яка об’єднує людей, що схильні з дитинства боротися за владу. Але хіба є сенс це зайвий раз комусь демонструвати?
-Як ти вважаєш, що, окрім диплому, дало тобі навчання у нашому ВПІ?
- Воно дало мені стартову платформу в житті та громадській діяльності, де я здобув незабутній досвід.
- Кому з викладачів ти завдячуєш найбільше?
-Схиляю голову перед викладачами Зарицьким і Стехіною, які навчили нас не тільки грамотності та власне своїм предметам, а й показали нам, що можна бути в цьому світі чесним і незаплямованим, та при цьому не бути маргіналом.
- Розкажи про свій перший досвід роботи за фахом. Як і коли це було? Де і як ти її знайшов? Чи було важко долати труднощі, що траплялися тобі на шляху?
- Перший досвід роботи майже за майбутнім фахом у мене стався ще у 9 класі, коли я дуже захоплювався футболом і мені привезли з Італії книжку про тодішню футбольну зірку Роберто Баджо, яка називалася, як зараз пам’ятаю, «Золотий хлопчик». Переклав її з англійської і це надрукували у декількох випусках газети «Футбол». Тоді отримав гонорар у 300 доларів, навіть не знав, що з такими грошима робити і віддав батькам. Після того мої переклади та статті друкувалися у футбольних виданнях до тих часів, як я почав займатися студентським самоврядуванням, очолив Студентську Раду і на певний час про журналістику забув. Продовжити свою журналістську діяльність мені вдалося, ставши кореспондентом політичної редакції інформаційного агентства УНІАН, куди пощастило влаштуватися на практику, а потім і в штат. І тому хочу порадити всім студентам: практикуйтеся, пишіть, творіть, друкуйтеся.
- Як, на твою думку, можна провести вечір студенту, не маючи грошей? Чи таке неможливо? Хочемо почути твій власний рецепт.
- Для хорошого вечора зовсім не обов’язково потрібні гроші. Головними є зовсім інші складові: хороша компанія, оптимізм - і прекрасний настрій вам гарантований. Наприклад, зберіться з друзями та пограйте у «мафію», погуляйте зі своєю дівчиною чи там з хлопцем. Справжні друзі будуть з тобою за будь-яких обставин. А це найважливіше.
- Закінчи фразу: «Я, Артем Стельмашов, бажаю кожному студентові...»
- Бажаю кожному студентові наснаги, вчитися, вчитися і ще раз вчитися, а також практикуватися. А також щастя, удачі, успіхів в особистому житті