Стоп?... Рухаємось далі!

Mar 21, 2011 13:46

Чи потрібно зупинятися, коли тобі кажуть “Ні!”? Чи впадати у депресію, коли все йде шкереберть? Чи варто зважати на те, що все валиться з рук і “виходити з гри”?... Багато хто скаже, що варто все покинути... Я вам наведу інший аргумент...

31 грудня 1984 року по дорозі додому до батьків у Шеффілд їхав 21-річний юнак. Автомобіль у нього був доволі крутий (навіть на теперішній час!). Це був знаменитий Chevrolet Corvette! Кожен мріяв позмагатись на перегонах з такою тачкою! Я вже не кажу про те, що кожен хотів би її мати! Так само позмагатися з цією автівкою вирішив і водій Alfa Romeo... Все було б добре, аби на таке зухвальство не було відповіді з боку того самого юнака... Не витримавши, він додав у швидкості і не зміг вчасно зупинитися, врізавшись у стіну... Оскільки хлопчина не був пристібнутий паском, при ударі його викинуло з машини, відірвавши ліву руку. Медсестра, яка жила неподалік, змогла надати допомогу та зберегти відірвану руку до приїзду лікарів. Після цього відбулося декілька операцій, але руку юнак все ж таки втратив...

Історія могла б на цьому і завершитися, якби не дві важливі деталі. По-перше, хлопець вижив. По-друге, цим юнаком був не хто інший, як барабанщик знаменитої рок-групи Def Leppard Рік Аллен. Я підкреслю ще раз, БАРАБАНЩИК!!! Прийшовши до нього у лікарню, музиканти гурту показували всім своїм виглядом, що він тепер грати не зможе... Рік Аллен зрозумів їхні думки і сказав: “Хлопці, дайте мені лише один рік і я знову гратиму з вами!”

У групи не було іншого варіанту, адже на той момент Рік вже став невід’ємною їх частиною. За рік вже були сконструйовані спеціальні барабани, на яких можна було грати ногами. Рік Аллен став одним з найкращих і найпрофесійніших барабанщиків світу!!!

Поки писав про Ріка Аллена, згадав ще одну історію...

У кінці 80-х - на початку 90-х футболіст Сергій Щербаков був одним з найперспективніших гравців СРСР, а потім і незалежної України. Викликали його до олімпійської збірної СРСР, де він показував стабільну та вдалу гру. Він був у складі збірної України на першому історичному товариському матчі. У 1992 Сергій Щербаков переходить з донецького “Шахтаря” до лісабонського “Спортінгу”. За сезон 1992-1993 років встиг зіграти 25 матчів та забити 5 м’ячів. Непогано для нього розпочався і сезон 93/94. Але трапилась жахлива трагедія... 14 грудня 1993 року Щербаков повертався на машині додому і потрапив у тяжку автокатастрофу. Результатом стало дострокове завершення футбольної кар’єри та неспроможність самостійно пересуватись (травма хребта та параліч обох ніг)...

Зараз Сергій Щербаков живе у Москві. Працює у параолімпійському спорті та очолює федерацію футболу Росії ДЦП. Незважаючи на свій стан, людина й надалі продовжує боротися та працювати!

То чи варто зупинятися на невдачах? Безумовно, ні! Вони змогли переконати себе жити з фізичними вадами! Значить, і ви зможете подолати невдачі та досягти мети!

Валерій Крамаренко
http://novaukraina.org/news/urn:mediacontent:163EA20

колонка, novaukraina.org, Валерій Крамаренко, Нова Україна

Previous post Next post
Up