Згоден щодо так званих освітніх каналів. У США сформована навіть спеціальна мова для таких каналів. Були складені цілі словники (тезауруси) для позначення тих або інших явищ та дій, які справляли на читача потрібне враження. Деякі дослідники вважають, що була штучно розроблена «субмова», яка отримала назву «в’єтлійської» (Vietlish, Vietnam English). Так, з 1965 р. воєнні дії у В'єтнамі називалися в пресі «програмою умиротворення». Створення штучної мови відбувається у двох напрямках. У першому шукається прийнятне по денотації слово. Вибираються слова, у денотації (діапазоні значень) яких є й такі, що можуть давати означення потрібному явищу, навіть якщо це одне з багатьох значень слова, яке взагалі дуже рідко вживається. Але воно існує, і не є прямою неправдою. Умиротворення та війна можуть входити до одного діапазону значень, відтак замість слова війна береться умиротворення. Другий вплив слова - конотація, тобто ті асоціації, які виникають під час промовляння або прочитання слова. Особливу роль в пропаганді займає слово «стриманість». Конотація його ефективна для пропаганди. В 1972 р. у зверненні до народу президент Р. Ніксон заявив: «Упродовж всієї війни США проявляли безпрецедентну як для військових стриманість». Другим ключовим поняттям було словосполучення «захисна реакція». Наприклад, масове бомбардування Північного В'єтнаму в лютому 1972 р. (139 нальотів) називалося «захисною реакцією». Лінгвісти пишуть, що під час в'єтнамської війни були розроблені методи побудови складних політичних евфемізмів. Це вже не окремі слова та поняття, а великі мовні конструкції з чітко визначеними ефектами впливу на свідомість. З мови були виключені всі слова, які викликають негативні асоціації: війна, наступ, зброя для знищення живої сили. Замість них запровадили нейтральні слова: конфлікт, операція, пристрій (antipersonnel device). Мертві зони, в яких діоксином знищили рослинність, називалися «санітарними кордонами», звичайні концтабори - «стратегічними селищами». Було заборонено використання величезної кількості звичайних слів. Президент Американського лінгвістичного суспільства Д. Болінджер заявив тоді: «Америка - це перше суспільство, яке домоглося справжнього табу на все неприємне».
Створення штучної мови відбувається у двох напрямках. У першому шукається прийнятне по денотації слово. Вибираються слова, у денотації (діапазоні значень) яких є й такі, що можуть давати означення потрібному явищу, навіть якщо це одне з багатьох значень слова, яке взагалі дуже рідко вживається. Але воно існує, і не є прямою неправдою. Умиротворення та війна можуть входити до одного діапазону значень, відтак замість слова війна береться умиротворення. Другий вплив слова - конотація, тобто ті асоціації, які виникають під час промовляння або прочитання слова. Особливу роль в пропаганді займає слово «стриманість». Конотація його ефективна для пропаганди. В 1972 р. у зверненні до народу президент Р. Ніксон заявив: «Упродовж всієї війни США проявляли безпрецедентну як для військових стриманість».
Другим ключовим поняттям було словосполучення «захисна реакція». Наприклад, масове бомбардування Північного В'єтнаму в лютому 1972 р. (139 нальотів) називалося «захисною реакцією». Лінгвісти пишуть, що під час в'єтнамської війни були розроблені методи побудови складних політичних евфемізмів. Це вже не окремі слова та поняття, а великі мовні конструкції з чітко визначеними ефектами впливу на свідомість.
З мови були виключені всі слова, які викликають негативні асоціації: війна, наступ, зброя для знищення живої сили. Замість них запровадили нейтральні слова: конфлікт, операція, пристрій (antipersonnel device). Мертві зони, в яких діоксином знищили рослинність, називалися «санітарними кордонами», звичайні концтабори - «стратегічними селищами». Було заборонено використання величезної кількості звичайних слів. Президент Американського лінгвістичного суспільства Д. Болінджер заявив тоді: «Америка - це перше суспільство, яке домоглося справжнього табу на все неприємне».
Reply
Leave a comment