розумні ж люди ці гуцули!
Чугайстер усякий дар людям дав!
По"гуглив" вікіпедійно:
Гуцули вважали, що якщо лісова людина побачить вночі вогонь в колибі, то прямує до неї і кличе: «Гой, гой, гой!». Але відповідати йому, як і всім духам, не можна, бо відповідь з'єднує людський світ зі світом духів; відповілу лісова людина може «путнути» (тобто наслати на нього хворобу) або задушити. Лісова людина сама зайде в колибу і перевірить в порядку чи палиці, якими поправляють вогонь і мішають куліш, чи достатньо води у відрах. Якщо йому все сподобається, то він сяде на пень перед вогнем, кажучи «Ой, тут зігріюсь …», і буде ставити різні питання сплячим людям, наприклад, «Гей, ти спиш?», На них знову ж таки не потрібно відповідати.
наклад s.t.a.l.k.e.r.-ського олдового («білдового» - більшість не увійшла в звуки у фінальній грі) саундтреку на епізод аніме:
Запись Степана Храброва
киносъемочная (18+) https://vk.com/wall13739532_5868 "Начальник пожарной службы Одессы в 2014 году стал крымским чиновником
Потомственный украинский чиновник и политик Владимир Боделан возглавлял Государственную службу Украины по чрезвычайным ситуациям по Одесской области с декабря 2010 года...
vk.com
ще вікіпедійне:«син-Боделан
"сын - Владимир (род. 1975) - начальник Главного управления МЧС в Одесской области (2010-2014), отправлен в отставку после событий 2 мая 2014 года."
а тато-Боделан "
...с августа 1998 по апрель 2005 года занимал должность городского головы Одессы[4]. В роли мера Одессы Руслан Борисович возглавил ряд интересных инициатив. Так, в 2000-м году он выступил Главой оргкомитета 10-го юбилейного конкурса красоты "Мисс Украина - 2000" (конкурс также известен, как "Мисс Миллениум"). Ему и принадлежала инициатива провести значимое для Украины событие в Одессе
(...)
Вернувшись на Украину в апреле 2010 года, согласно его политическим заявлениям, он не имел намерений очередной раз баллотироваться на выборах городского головы Одессы осенью 2010 года. В том же году криминальные дела против Р. Боделана были закрыты.
В 2014 году выступил на Радио Профсоюзов строителей Одещины из-за пожара во Дворце профсоюзов""
Запись Степана Храброва
https://mediananny.com/reportazhi/2315550/#
vk.com
bonus,збереглось у чернетці коментаря, англомовна література, яку переклали українською у 90х,але до передбачення не прислухались
к джону хендсу : забыл, там в книжке ещё лидера восставших шахтёров убивают :"Коли двогодинна літургія закінчилася, Віктор Медарович Саблін та його сім’я залишилися в церкві, поки парафіяни повиходять, щоб розійтися вулицями Донецька - міста, що лежить у затінку териконів, вугільних звалищ та сталевих цехів, чиї високі димарі викидають токсичні хмари над Донбасом. Дружина Сабліна Ксенія намагалася зайняти двох своїх дівчаток підрахунком свічок перед іконами, що прикрашали стіни. Нарешті отець Леонов у підперезаній шкіряним паском чорній рясі вийшов з ризниці. За огрядну постать, постійну усмішку на обличчі та велику білу бороду діти називали його святим Миколаєм.- Отче, мені потрібна ваша порада, - сказав Саблін.
- Тоді давайте влаштуємося зручніше, - сказав отець Леонов і повів Сабліна зеленою мармуровою підлогою до лавки для літніх парафіян під північною стіною. В храмі досі стояв запах ладану та бджолиного воску.
- Як там донецький страйковий комітет? - запитав отець Леонов.
Саблін сидів якийсь час нахилившись, немов вивчаючи мармур, а потім звів очі на священика.
- Проблема, отче. У вісімдесят дев’ятому я агітував приєднатися до сибірських шахтарів і почати страйки. Коли Москва не виконувала своїх обіцянок, я агітував людей знову вимагати, щоб шахтами керували українці. Коли комуністичні повії в Києві не виконали наших обіцянок, я вивів людей на мітинги за незалежність України. А зараз..
- А зараз?
- Зараз вони хочуть страйкувати, вимагаючи незалежносте Донбасу.
Отець Леонов стенув плечима.
- Можливо, це вирішить ваші проблеми.
Саблін похитав головою.
- Нічого не змінилось, отче. Знаєте, в кабінеті директора нашої шахти ще й сьогодні висять два лозунги: «Вугілля - це хліб промисловості» і «Донбас - це регіон, без якого соціалізм залишиться побажанням».
- Володимир Ілліч Ленін, - зітхнув священик.
Саблін випростався.
- Справа в тому, отче, що гасла нічого не змінять, будь вони гаслами комуністів, українських націоналістів чи сепаратистів Донбасу. Ми сидимо на найбільшому в світі вугільному полі. Вугілля доброї якосте, нема відходів, але непрацюючі шахти здаються вужчими й глибшими. Вони небезпечні й неекономічні. Потрібні сучасні західні машини, що коштують мільйони доларів, якщо ми бажаємо нашим дітям майбутнього.
- Боюся, церква допомогти вам не зможе, Вікторе Медаровичу. Я можу лише настійно радити вам сподіватися на Бога і Він вас не залишить.
- Ате ви теж мусите щось зробити, отче. Люди доведені до відчаю, а доведені до відчаю шукають крайнього. Скажу вам, дехто з членів страйкового комітету вважає, що єврей одержав те, чого заслужив.
- Це вбивство - погана справа, - сказав священик.
- Серед шахтарів усе більше стає тих, що за негаразди Донбасу звинувачують західних українців. Ви говорили у вашій проповіді про братню любов. Говорити про це голосно лише в церкві - замало. Треба вам піти й поговорити з шахтарями. Мусимо щось робити. Ми не повинні допустити, щоб наша країна перетворилася на ще одну Югославію.
Отець Леонов обмірковував відповідь.
- Дозвольте мені подумати, Вікторе Медаровичу. А тепер ходімте, вашим дітям не терпиться додому.
Отець Леонов пішов із Сабліним до автомобіля, що стояв біля церкви, й, нахилившись до відчиненого вікна, запевнив його:
- Я подумаю про те, що ви мені сказали, й подзвоню вам.
- Повертайтеся до церкви, отче, бо застудитеся, - сказала Ксенія.
Священик засміявся. Саблін уставив ключ запалення. Машина піднялася на півметра від землі, засяяла сліпучим світлом, наче ікона в золотому обкладі, пролунав оглушливий вибух.
* * *
Міліція знайшла залишки детонатора й передала їх майорові управління СБУ, який вів справу. Служба безпеки України не мала власного експерта по боротьбі з тероризмом, а тому уряд, аби заспокоїти російське населення Донбасу, прийняв рекомендацію підполковника Петросяна звернутися по допомогу до Москви. Прилетів лейтенант з ГРУ, забрав детонатор і полетів назад, щоб покласти його на стіл свого начальника, полковника Миколи Красіна. Детонатор був подібний до деталей тих вибухових пристроїв, які описав британський військовий аташе, коли докладно інформував його про методи ІРА. Красін відвіз детонатор до Британського посольства для проведення експертизи. В середу військовий аташе відіслав їх з дипломатичною поштою. Наступного вівторка він зателефонував Красіну: детонатор і вибухова речовина справді аналогічні тим, якими користується ІРА.
* *
- Той, хто повідомив мене, що за вбивство відповідальна УПА, назвав себе «Тарас Боровець», - сказала Кристіна Лесин.- Ну й що? - озвався Степаняк, лежачи до неї спиною й удаючи сонливість.
- Так само назвався й той, хто сказав мені, де знайти тіло генерала Марченкова, - відповіла Кристіна, проводячи пальцем по його голій спині.
Степаняк перевернувся до неї обличчям.
- Це ще не доказ.
- Але я розмовляла з тим донецьким майором, що розслідує справу, й він сказав, що британська розвідка підтвердила: ІРА або доправила сюди готовий пристрій, або ж дала УПА докладну інструкцію, як його виготовити.
Степаняк, здавалось, неохоче потягнувся і поклав голову на вигнуте дерев’яне бильце ліжка.
- Ти, Кристіно, народилася в Західній Україні й знаєш, як там ставилася Російська Православна церква до греко-католиків. Навіть гірше, ніж англійці - до католиків Ірландії. У нашому випадку, з боку ірландських націоналістів може бути цілковите розуміння.
- У нашому випадку? Ти виправдовуєш убивство священика й невинних дітей?
- Кристіно, будь реалісткою. Більшість православних священиків у Західній Україні були інформаторами, якщо не агентами КГБ. Рух не може публічно виправдати зроблене УПА, але це й так зрозуміло, якщо ми не надто стурбовані тим, що православний священик підривається на якійсь дивній бомбі.
- Отже, Рух цим підтримує УПА?
Що на це сказати, Степаняк знав.
- Не будь наївною. Кожен націоналістичний рух має військові формування. Колись ОУН мала УПА
- Але це всім було відомо.
Степаняк стенув плечима.
- Іноді з політичною метою, для громадськости, їх корисно відокремити, як Сінна Фейна й ІРА.
Кристіна напружилася. Він майже чув, як працює її мозок."