Далі текст заяви: “Хоч мене і вважають божевільним, та таким себе не вважаю. Все, що зі мною сталося, було насправді, а не в уяві. Доказом того є моя багаторічна відсутність на Землі і келих, який я приніс з того світу, куди раптово потрапив. Келих відповідними органами передано в наукові інститути, а там є люди всякі, вони можуть оббрехати мене. Щоб уникнути зайвих розмов, я пишу вам ці записки. Щиро бажаю, щоб наука скористалася ними. Клянуся, що все від початку до кінця правда, те, що нижче мною написано, про що й розписуюся.
Андрій Курінний”.
“…Як сьогодні пам’ятаю, була осінь, бабине літо. В ясному небі летіли пасма павутиння. Ні хмариночки. У такі дні хороше зібратися з товаришами, випити, закусити, погомоніти.
Ми й зібралися. Ми - це я і мої друзі. Голова промкомбінату Гутя, директор ресторану Вирвикорінь, нарсуддя Капшук і Кравчина - начальник міліції, мій найближчий друг, чудовий мис...
Щодо фамілії "Курінний".. -
http://pry4ilok.livejournal.com/906386.html?thread=9497490#t9497490 (щодо пошуків ЗЦіЛення, "бо берднику"..
http://pry4ilok.livejournal.com/907085.html?thread=9506637#t9506637)