гімн відчаю - 2012 (початок цього року)
Як соломинка в бушуючих волнах,
зникаю в океані перероджень,
я здесь! Я,- почуйте! Я - Є!
нікому нічим не потрібний.
З мільйонів біологічних мас нічим не виразний,
з орбіти не видимий, до історії не потрапив,
хто й де коли знайде тебе в цих каміннях?
самотні вогні,
не світити - значить здатися хвилям тьми,
безликій, безмірній, хаотичній, відсутній,
без цілі і смислу,
мільярди облич проминають у сні,
жахливе пробудження - такий як вони, такий як УСІ,
цінніше за все беріг свої дари, своїй світ, свої думки,
невже все було блукань сліпої молодості купальські стежки?
общество - тюрма! не пробитись, не встати,
у невідомості ніде зв'язків шукати,
і ніде в цій сірій масі чогось старатись,
я є ВСЕ, я є всім, сам собі був ВЕЛИКИМ, тепер в невідомості, перед НІЧИМ
фільм Allien (1979):" ніхто у космості не почує твій крик",
боги, святі, інопланетяни, зірки, мас-медіа,
невже в Вашому героїчному житті мені місця нема?
просити, гукати помочі дарма,
як бога й любов втратив у душі (згадай яку владу і пригоди мав перед тим!),
безкінечність океану життя буде тюрма,
АГА! :)