(no subject)
Ace_Combat_6_Complete_29 - Briefing 4
хочеться розпростерти себе на все, Увійти одразу так, щоб заново зажити, реалізувати всі заміри (а їх небагато, поки що), зрозуміти на що тобі були дані досвід і помилки... Були Учителі, була Доля - в книжках, діях, рішеннях, настроях. А поки не хочеться нічого - лиш би Увійти, залогінитися, заповнити Ноосферу, доповнити, а вже не завойовувати (а я дуже бойових настроїв був колись), увійти у нове річище-русло, знайти смисл (не треба Повчань...), заохотити себе далі жити бо старим правилам (бо виявилось, що вони не нові, не змінені), ухопити птицю Удачі за хвіст (ага, а бога за бороду), посвятити себе благим мілким і масштбним справам, осягнути всі свої помилки, зрадіти що не дарма вони, познайомитися з новими людьми, одним словом - час саморефлексій пройшов, настала пора сміливо діяти (от правильно, як я "екранізував" книжки бердника! ...) . Тільки куди?
ще страшенно улюблене і задумливпе про життя:
http://www.youtube.com/watch?v=Eazctq0E-w0
доля щодня приязна, попри напір невідомо звідки взятих болячок. Можна припустити, що підкидує "знаки", обіцяє, "герой" сам себе приманками-мріями манить, а проте, нема вже того маніакального захоплення (хоп! і потрафив) світами, є тільки тепло від само-себе-писання і бажання хоч кожен імпульс (чи " спааазм") у ноосферу кудись приділити в еквівалетний прибуток... Риски-обриси в'яжуться, а картина ані складається ані закінчується - навіть обриси її невідомі: для чого я це пишу, якщо в (така думка: Логін) літературу попасти хочу? Звісно, хороші творіння пишуться роками, але я від себе чекаю творчості, мистецтва, "прориву" рогами, ногами. Просто ще не придумав, що можу таке дати - а чи варто давати, якщо ще не впевнений і не знаю? Допоки ніщо не цікавить - ніщо й написати, а раз є натхнення, є бажання - може й поділити його варто, якщо є з ким/за що/ і реальна потреба "навіщо". Не проповідувати - а заробляти - така пропозиція не відповідає самому собі, адже "заробляв" я ТУТ весь час (залогінений в жж/фб/вк) настроєм - ділився духовністю-враженням... http://stefan-blog.livejournal.com/tag/%D0%AD%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81Побачимо. Що мені до вподоби, а про що не варто було й мови.
хоча дуже рік тому від всього підряд бравився: http://www.youtube.com/watch?v=h_DMQ9O5aOE&feature=related
мабуть, настріій був такий: мрійливо-обнадійливий :)
ВСЕ ПОПЕРЕДУ!
не треба спішити...
хочеться розпростерти себе на все, Увійти одразу так, щоб заново зажити, реалізувати всі заміри (а їх небагато, поки що), зрозуміти на що тобі були дані досвід і помилки... Були Учителі, була Доля - в книжках, діях, рішеннях, настроях. А поки не хочеться нічого - лиш би Увійти, залогінитися, заповнити Ноосферу, доповнити, а вже не завойовувати (а я дуже бойових настроїв був колись), увійти у нове річище-русло, знайти смисл (не треба Повчань...), заохотити себе далі жити бо старим правилам (бо виявилось, що вони не нові, не змінені), ухопити птицю Удачі за хвіст (ага, а бога за бороду), посвятити себе благим мілким і масштбним справам, осягнути всі свої помилки, зрадіти що не дарма вони, познайомитися з новими людьми, одним словом - час саморефлексій пройшов, настала пора сміливо діяти (от правильно, як я "екранізував" книжки бердника! ...) . Тільки куди?
ще страшенно улюблене і задумливпе про життя:
http://www.youtube.com/watch?v=Eazctq0E-w0
Click to viewдоля щодня приязна, попри напір невідомо звідки взятих болячок. Можна припустити, що підкидує "знаки", обіцяє, "герой" сам себе приманками-мріями манить, а проте, нема вже того маніакального захоплення (хоп! і потрафив) світами, є тільки тепло від само-себе-писання і бажання хоч кожен імпульс (чи " спааазм") у ноосферу кудись приділити в еквівалетний прибуток... Риски-обриси в'яжуться, а картина ані складається ані закінчується - навіть обриси її невідомі: для чого я це пишу, якщо в (така думка: Логін) літературу попасти хочу? Звісно, хороші творіння пишуться роками, але я від себе чекаю творчості, мистецтва, "прориву" рогами, ногами. Просто ще не придумав, що можу таке дати - а чи варто давати, якщо ще не впевнений і не знаю? Допоки ніщо не цікавить - ніщо й написати, а раз є натхнення, є бажання - може й поділити його варто, якщо є з ким/за що/ і реальна потреба "навіщо". Не проповідувати - а заробляти - така пропозиція не відповідає самому собі, адже "заробляв" я ТУТ весь час (залогінений в жж/фб/вк) настроєм - ділився духовністю-враженням... http://stefan-blog.livejournal.com/tag/%D0%AD%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D1%81Побачимо. Що мені до вподоби, а про що не варто було й мови.
хоча дуже рік тому від всього підряд бравився: http://www.youtube.com/watch?v=h_DMQ9O5aOE&feature=related
мабуть, настріій був такий: мрійливо-обнадійливий :)
ВСЕ ПОПЕРЕДУ!
не треба спішити...