Написалося недавно, вирішив дописати
Випробовуючи духовність,
Інтелектом, мабуть, не зріс,
бо, як міг, у суспільстві
всі ролі полишив.
Я з тих, що (з 2005) «труба зовьот»,
У біганину щодня стрибнути готов,
Тільки б не було болі, не було чужої біди,
Тільки б не краяло серця,
Власне осердя (внутренний стержень) в листопаді загубив,
Раніше хвилювало - що подумають інші,
прагнув слави та поклоніння
перевернути геть своє життя волів,
потім,
у Шеві (КНУ Т.Шевченка),
вже не було нічого, не хотів,
тільки б ощасливлені були бездомні,
з чужою депресією воювавши,
не переконавши сам змарнів,
потім (після хірургічного втручання, що мене переродило) думав як, де й коли
були втручання часових переміщень у долю цивілізацій,
ненавидів «богів»,
розглядав індійську міфологію (чи Махабхарату, не пам’ятаю, читано в бібліотеці Т.Шевченка), як чергову війну прадавніх сил,
хто регенерував, кого боги пожерли,
хто силові поля мав, хто підіймав магніт,
хто ядерну зрою чи чарівне люстерко брав,
за всіх цих індіанців й індійців переживав.
Потім Могилянка, нові можливості бібліотек,
спочатку було кошеня,
а за ним - тваринно-захисний сайт і організація,
куди наперекір сталих процесів,
своїи револіційним стовпотріннями встряв,
Забанили мене на пошуки кращої долі, інший сайт,
замовлених на лов псів намагався залишати на волі.
Потім була Мікаела і були мрії,
бажання професійної організації в дії,
На стадіоні Русанівки сфоткав попелище,
на зображенні - усміхнене тліючими вуглинками обличчя юнака, вогнянний бог,
кучерявий, наче Ярило,
це так нас в той вечір з Мікаелою благословило,
я уявляв співпрацю, вона була сімейного типу.
Потім, через рік, вирішив на скорочасне збагачення чекати годі,
пішов допомагати таткові по юрсправі додому,
потім запустив lj, як завжди,
обмінювався інформацією,
зсилаючись на сайти духовної краси.
Потім навіть знайшлось своє ком’юніті,
поринув у новий всесвіт, реальність
не самотнім вже відчув себе на світі.
Потім ще 3 роки мав гуляти собак,
переймався жж-шною долею,
знову відчув смак платонічної любові.
У нове, вже - інформаційне, протиборство заради тварин устряв,
завів акаунт на фейсбук, закордонних друзів зустрів.
Новий рік починається знову,
вірю, що для життя знайду основу,
адже всі пригоди (2006-2007), що мав - заради життя суцільно,
і де б я не був, що б не пережив,
про них хотілось згадати неодмінно.