про розуміння радіації
в епоху контролю над реальністю: міфами й ментальністю обивателів, націоналістів, вчених, шпигунів та політиків.
до цього,
про іграшковий проект художньої творчості,
раз Україну все рівно за цим експериментом знають ( а ще.. )
"30 квітня 1986 року близько 06 год. 30 хв. на дверях телефонів-автоматів, встановлених на вулицях Героїв Сталінграду і Мате Залки (Зараз Оболонський район, вулиці переіменовані), виявлені 8 листівок із тенденційними вигадками про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС і наклепницькими випадами щодо керівників Радянської держави". (Із повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ за 30 квітня). Тим часом, як доповідали оперативники КДБ, які працюють на ЧАЕС, на зруйнований реактор вже скинули "понад 1000 тонн суміші свинцю, піску і бору", а рівень радіації на 6 ранку 1 травня становить над епіцентром - 60-80 рентгенів на годину, Прип’ять - 200 мікрорентгенів на годину, Чорнобиль - 70 мікрорентгенів на годину. У цей час, перед Першотравнем, напрямок вітру змінився, і він почав дути із Чорнобиля на Київ, де, як доповідає КДБ, рівень радіації у сотні разів перевищує норму. "За даними республіканського управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)", - йдеться у довідці 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року. Це перевищення норми у 1000 разів. В цей час на Хрещатику розпочиналася першотравнева демонстрація." https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c510w027n7no
https://lb.ua/society/2021/08/18/491875_poliske_istoriya_pro_chornobilsku.html
"Поліське ― недалеко від села, у якому виріс Олександр. Сюди теж привезли евакуйованих. Виселяли «на три дні», давали 200 рублів. Хоча містечко накрило радіоактивною хмарою, воно було не в межах зони безумовного відселення ― у СРСР планували відселяти лише 30-кілометрову зону, за циркулем на карті.
За два тижні після катастрофи показники радіоактивного забруднення перевищували норму в 100-150 разів. Виїхати стало неможливо ― для контролю створили спеціальний осередок КҐБ. У місті з’явилися хімічні війська. Для нібито контролю над ситуацією в Поліському тричі зрізали верхній шар ґрунту, перекладали асфальт, оновлювали труби. Спорудили новий квартал для евакуйованих з Прип’яті ― у Поліський район евакуювали загалом 25 тисяч.
1 травня провели парад. Так само ― 9. 18 травня усіх дітей і жінок з малими дітьми евакуювали до таборів поруч з морем. Коли у вересні повернулися, показники все ще перевищували норму в 5-10 разів. Діти хворіли.
Наприкінці 1980-х у містечку почалися марші за евакуацію, пройшов Всеукраїнський екологічний похід. Місцева міліція відмовлялася їх розганяти. А вчені відмовлялися підписувати прохання про евакуацію ― казали, що вже все безпечно, найбільшу дозу всі отримали в перші дні, тож немає сенсу виїжджати. Усе ж після розпаду СРСР люди почали покидати місто. А в 1990-х його офіційно евакуювали ― і Поліського не стало"
ще один випадок в стилі експериментів, тільки на відміну від українського Полісся - Лукашенко не став гратися у "науковий контроль над ситуацією":
https://novayagazeta.ee/articles/2024/12/05/v-litve-sdelano-otkrytie-kotoroe-pomozhet-priruchit-more-i-reshit-srazu-neskolko-problem
"Бывший сотрудник беларуской академии наук вспоминает случай, который однажды свел его с Лукашенко, что позволило понять суть политика-популиста.
После аварии на Чернобыльской АЭС будучи специалистом по радиационной медицине Олег Дарашкевич разрабатывал проект, который позволил бы не отселять людей с зараженных территорий, а создавать инфраструктуру по очистке почвы и продуктов питания от радиации. Это позволило бы избежать негативных психологических последствий от переселения, которые, как выяснилось позже, оказались более тяжелыми, чем от радиационного загрязнения.
- Нам нужно было заручиться поддержкой в парламенте, а тогда депутатом от Могилевской области, где я работал, был как раз Лукашенко, - с ироничной улыбкой вспоминает ученый. - Встреча была назначена в гостинице. Что характерно, он спустился из номера в спортивных трениках с пузырями на коленках. Но я не показал виду, и уважительно стал излагать суть предложений. Видно было, что ему эта идея не нравится. Особенно запомнился озлобленный взгляд, который был направлен словно сквозь меня. В итоге он назвал меня врагом беларуского народа, а после того, как пришел к власти фактически задушил проект, что привело к закрытию предприятия. Но самое интересное, что позднее Лукашенко стал представлять эту идею как свою."
https://www.google.com/amp/s/www.radiosvoboda.org/amp/27684513.html
якщо через Чорнобиль проект упокорення УРСР відклали (яка на той час надто добре контролювалася власними гебістами, щоб сподіватися на приводи для проведення зачисток по типу Польші, хоча і там результат був далеким від збуджуючого для введення радянської військової машини в Варшаву), то це не значить що планів на той час не існувало, про що ледь не пробовталися московські воєнні чини в 1991
до цього,
про іграшковий проект художньої творчості,
раз Україну все рівно за цим експериментом знають ( а ще.. )
"30 квітня 1986 року близько 06 год. 30 хв. на дверях телефонів-автоматів, встановлених на вулицях Героїв Сталінграду і Мате Залки (Зараз Оболонський район, вулиці переіменовані), виявлені 8 листівок із тенденційними вигадками про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС і наклепницькими випадами щодо керівників Радянської держави". (Із повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ за 30 квітня). Тим часом, як доповідали оперативники КДБ, які працюють на ЧАЕС, на зруйнований реактор вже скинули "понад 1000 тонн суміші свинцю, піску і бору", а рівень радіації на 6 ранку 1 травня становить над епіцентром - 60-80 рентгенів на годину, Прип’ять - 200 мікрорентгенів на годину, Чорнобиль - 70 мікрорентгенів на годину. У цей час, перед Першотравнем, напрямок вітру змінився, і він почав дути із Чорнобиля на Київ, де, як доповідає КДБ, рівень радіації у сотні разів перевищує норму. "За даними республіканського управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)", - йдеться у довідці 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року. Це перевищення норми у 1000 разів. В цей час на Хрещатику розпочиналася першотравнева демонстрація." https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c510w027n7no
https://lb.ua/society/2021/08/18/491875_poliske_istoriya_pro_chornobilsku.html
"Поліське ― недалеко від села, у якому виріс Олександр. Сюди теж привезли евакуйованих. Виселяли «на три дні», давали 200 рублів. Хоча містечко накрило радіоактивною хмарою, воно було не в межах зони безумовного відселення ― у СРСР планували відселяти лише 30-кілометрову зону, за циркулем на карті.
За два тижні після катастрофи показники радіоактивного забруднення перевищували норму в 100-150 разів. Виїхати стало неможливо ― для контролю створили спеціальний осередок КҐБ. У місті з’явилися хімічні війська. Для нібито контролю над ситуацією в Поліському тричі зрізали верхній шар ґрунту, перекладали асфальт, оновлювали труби. Спорудили новий квартал для евакуйованих з Прип’яті ― у Поліський район евакуювали загалом 25 тисяч.
1 травня провели парад. Так само ― 9. 18 травня усіх дітей і жінок з малими дітьми евакуювали до таборів поруч з морем. Коли у вересні повернулися, показники все ще перевищували норму в 5-10 разів. Діти хворіли.
Наприкінці 1980-х у містечку почалися марші за евакуацію, пройшов Всеукраїнський екологічний похід. Місцева міліція відмовлялася їх розганяти. А вчені відмовлялися підписувати прохання про евакуацію ― казали, що вже все безпечно, найбільшу дозу всі отримали в перші дні, тож немає сенсу виїжджати. Усе ж після розпаду СРСР люди почали покидати місто. А в 1990-х його офіційно евакуювали ― і Поліського не стало"
ще один випадок в стилі експериментів, тільки на відміну від українського Полісся - Лукашенко не став гратися у "науковий контроль над ситуацією":
https://novayagazeta.ee/articles/2024/12/05/v-litve-sdelano-otkrytie-kotoroe-pomozhet-priruchit-more-i-reshit-srazu-neskolko-problem
"Бывший сотрудник беларуской академии наук вспоминает случай, который однажды свел его с Лукашенко, что позволило понять суть политика-популиста.
После аварии на Чернобыльской АЭС будучи специалистом по радиационной медицине Олег Дарашкевич разрабатывал проект, который позволил бы не отселять людей с зараженных территорий, а создавать инфраструктуру по очистке почвы и продуктов питания от радиации. Это позволило бы избежать негативных психологических последствий от переселения, которые, как выяснилось позже, оказались более тяжелыми, чем от радиационного загрязнения.
- Нам нужно было заручиться поддержкой в парламенте, а тогда депутатом от Могилевской области, где я работал, был как раз Лукашенко, - с ироничной улыбкой вспоминает ученый. - Встреча была назначена в гостинице. Что характерно, он спустился из номера в спортивных трениках с пузырями на коленках. Но я не показал виду, и уважительно стал излагать суть предложений. Видно было, что ему эта идея не нравится. Особенно запомнился озлобленный взгляд, который был направлен словно сквозь меня. В итоге он назвал меня врагом беларуского народа, а после того, как пришел к власти фактически задушил проект, что привело к закрытию предприятия. Но самое интересное, что позднее Лукашенко стал представлять эту идею как свою."
https://www.google.com/amp/s/www.radiosvoboda.org/amp/27684513.html
якщо через Чорнобиль проект упокорення УРСР відклали (яка на той час надто добре контролювалася власними гебістами, щоб сподіватися на приводи для проведення зачисток по типу Польші, хоча і там результат був далеким від збуджуючого для введення радянської військової машини в Варшаву), то це не значить що планів на той час не існувало, про що ледь не пробовталися московські воєнні чини в 1991