Непоєднуване: Гірози Треті, стокерівщина та святі дари неясного походження
той самий вайб "гірозів третіх", в яких дизайн нагадує кінофентезі 50-х років з пам'ятними пластиліновими циклопами
https://gravityfalls.fandom.com/wiki/Clay_monsters
у 3D уже настільки вдалі рожі вже не получались, пластилінове мистецтво накладає свої особливості на міміку
Facebook post
Click to viewАле, для сили віри немає значення: святий дар - оригінал чи копія, шахрайство чи чудасійна знахідка, головне, як сама людина до цього ставиться, а бува, що значними й «священними» для культур і народів стають зовсім неоригінальні артефакти;-) Чи от, наприклад, видіння, сноманіпуляція чи шляхи долі - теж свого роду «режисура», але зовсім не того рівня, який би можна було б спрямувати, точніше, легше за все через літературу*, мистецтво й посвяченних = зображувати всюдисущну змову й маніпуляцію, бо людина не те що не розбирається в собі, але далека від розуміння природи мистецтва, мудрості моментів життя та багатаства Всесвіту, зате вигадує собі ідола, сталіна, Плана Даллеса, де б усе пояснювалося близькими архаїчними мотивами-підвалинами та психологіями ○бразами, тобто, знову ж таки, людина здатна жити у езотеричному, релігійному чи міфічному** сюжеті й відтак відповідні сущності з нею контактеруватимуть, і ні з ким іншим поза колом віри, бо, схоже, такі от правила у вірі - мати вибір, якщо тільки доля не привела до певної фігні***, якою збагачуються сірі «науково-історичні» будні.. як от тривалий час не помічав світу волонтерів й тварин, а пізніше після 2012 - деякий час не контактував із ним, так би мовити, ці квести не сипалися на голову. А в дитинстві чи юності людина теж багато чого не помічає й не осмислює, й навпаки - певні речі складають її власний священний світ стабільності й розуміння світу ○бразами.
* а також нінзівські здібності у характерників,кіллерів та перевертнів, може це просто тупо «покривало» увійдення в роль, зрештою, буває так що людина настільки чудово розігрує чи розказує, що їй охоче вірять, бо просто така вібрація… .йаjaja.. . Але знаєте, це як у моді з crysis actors, часто доля ніби сама розігрує збігами, везінням чи невезінням, страшним чи чудасійним, а вже людина у своєму «технарському менталітеті» розміщує на логічних пустках : змову, філерів, ніндзь, акторів, агентів, ангелів, бісів, стеження спецслужб або ж таємні сили природи. Ну бо сознаніє не тєрпіть пустоти й незрозумілого, а тут жеж цілий букет для параної, особливо, якщо події та обставини САМІ косять під непросте, розіграшне.
**привіт від «лох-несса»
***Бонус про імперії та версії ↓, підсумок своїх тіпа відкриттів на копательств 2006-2011, коли ще слабо піддавалась контролю бурна фантазія, залежна то від депресії, то від скаженої саммадхічної ейфорії (тому обидва стани з кінця 2011 вже більше не викликали довіри, але й люди почали розглядатися як конгломерат досвідів та психостанів, що вони собі намастрували, відтак пізнавши себе - важко було вірити в людей, а враховуючи шо за дурню вони бачили перед собою у вигляді мене - діалог тим паче був малоіворним щодо тих тем, на які продовжувала крутитися думка, а також верзіння дурниць в інтернеті. Довелося звикати до «ніші», яке життя відводить для всіляких псіхів-дослідників енело та снігової людини, тільки вже я сам… того… сам собі об’єкт)
→імхо,але імперії завжди трохи прибамбацані,бо спрямовані на експані у космос/майбутнє,і одночасно привласнюють минуле, як "сходи" з яких імперія починала шлях у "космос"/майбутнє. В імперських егрегорах є дещо спільне з релігійозними проєктами, тільки в одних "служать' силовики, в інших-попи
мова саме про глобальні історичні замахи на "облагородження" людства, християнство у різних проявах раніше цьому непогано помагало, але й й світські імперії немало доклалися. З українського "привласнення сходів минулого як шляху до майбутнього" я відмітив би такі синтетичні ньюейджівські мрії як Олеся Бердника й ранню книжкову творчість "Анастасію Нових", у якої з Олесем Павловичем в книжках,навіть,деякі персонажі спільні.
