А де починається змія - з голови чи з хвоста? А якщо хвоста закусить? А якщо з папуг викласти змію?
Речення для посту у зворотньому порядку чорним, пізніше дописав подробиці звичайним чорнилом.
Запись Степана Храброва
Океан Хельсинг
В додаток до цього попсовиння https://stefanblog.livejournal.com/134095.html *
Епізоди окремо, у зворотньому порядку
10. https://youtu.be/p9F8IePZI04?t=36m
"Стріляй!",- благає Майор, стоячи за броньованим склом. Й Інтегра відповідає, віддаючи наказ, щоправда,...
vk.com
Тому «перемога над собою-2011» вважалася внутрішньо за неабияке досягнення, бо не сталося неправильної кар’єри в ̶м̶е̶с̶і̶а̶н̶с̶ь̶к̶о̶м̶у̶ ̶о̶к̶у̶ч̶у̶в̶а̶н̶н̶і̶ ̶м̶а̶с̶ антиглобалізмі й духовних нью-ейджевих книжечках, бо хоча я за власними враженнями «ступив на певну доріжку скріптів»(комп’ютерний термін, коли певні сюжетні повороти відбуваються в ігрулях за певних умов виконання етапів задуманого проходження), домінувало глибинне відчуття проштрафеності й настанови на ум у нетрадиційному характері, поза участі людей, лише психіка(сприйняття) та знаки(притягення випадковостей під трансляцію думкоряду, який дивував певною одночасовою накладовістю процесів духодження розмислів внутрішнього на підмигування зовнішнього, фактично, суперечка). А тому що із Бердника й доаллатричних книг Нових щось мав собі на увазі про пастки й випробування, то й підозрював що все це діло хоче мене кудись завести тільки тому, що «ловицця кайф», благодаттю обдовбує.
Ненависть до себе не могла не призвести до інших висновків в думках, хоч ніколи до і після не було такого глобального здійснення «визнання», відтак за інших умов би не подивився на себе зі сторони «достойності», адже звик до інших у своєму житті «слоїв реальності пекла», там де впевненно себе почував «заслуговано», а отже знов опинитись у депресняку й вицвілості грубої матерії в 2012 - це було вже «знайомо», як могло фіналізуватися йнакше після тих всіх глупостей,що наробив напередодні у тотальному трікстерстві? Ну й просто на деякі вечори походеньок містом бракує пам’яті
…
Бо нема більшого ворога людині, ніж вона сама
Тому якщо росіяни так радіють позбавленню від інтелігентського міщанства https://novayagazeta.eu/articles/2024/07/31/gde-zhe-ty-imperiia та футуршокових спокус для своєї волі https://stepnornitopter.livejournal.com/37853.html
You can watch this video on www.livejournal.com
то, звісно, вони на правильному шляху, інакше б ми з ними й не поладнали, не будь «рімейків 1917-го року» й перезаснування совка на соту річницю від 1922.[росію крайні сто років усі обивателі світу й так сприймали одним цілим з комуняками й бандитами, тобто, ніхто й не збирався цьому воз’єднанню завадити]
Бо більш ніж «невидимий ворог» шкоди заподіяли бюрократизм, пофігізм й скривательство масштабів катастрофи перед населенням (по щоденниках ліквідаторів видно наскільки в курсі були спецслужби про рівні радіації з прибуваючих з зони транспортних засобів, раджу важкочитабельне https://chytomo.com/book/chornobylska-buvalshchyna/ та мас-медійний бік питання «1986. Чорнобильські хроніки» Сергія Трохима) й пофігізм влади на місцях, від чого з роками ще більше людей гинуло від «замінованого радіацією» середовища
Click to view