анекдот: директор морга звонит приятелю, продавцу мотоциклов:-Вась, а ты сколько шт. сегодня продал?

[stefan_blog]

Було два друга, один продавав мотики, інший - працював завідуючим у морзі. Вечір. Один дзвонить іншому:

- чуєш, Вась, та и скільки сьогодні моциків продав?

- п'ять! А шо?

- А, значить, один іще десь льотає..

у одінадцятому році попало в голову просвітленням (правда,повторилося ще на початку тринадцятного) і пригоди у біганині думок та явищ (як

Comments

[osvitlinya_2011]

уточнення: " в азербайджанському кіні" не 1987 року, а 1989 року:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Контакт_(фільм,_1989)

[далі на цьому варто б усе, але вирішив вставити ще розмисли про публіку, яка це все сприймає]

а от у студії "Арменфільм" є мульт за 1988 рік https://vk.com/wall-27732107_54423, коли вперше побачив у 2018, то саундтрек нагадав х/ф "матрицю" вачовські, а показане виглядало як weirdmageddon in soviet edition з Gravity Falls (незадовго до того мультсеріал додивився), звісно ж, пострадянський нарід у коментарях до "ветер / Քամի" на ютубі сприймав (і досі сприймає) показане в армянському мультфільмі як свідоцтво "перестройки" (gorbachov, perestroika), яка все вестернізувала й розвалила, хоча містичний самодеструктивний бік питання явно ж місцевою, рідною "булгаківщиною" віє. І цілком в дусі гоголівщини - нечиста сила косить під іностранців:

"Если москаль - другая национальность, то немец чужая, и само это понятие для Гоголя не столько конкретное, сколько обобщенно-символическое: «Слышал ли ты, что повыдумали проклятые немцы? Скоро, говорят, буду курить не дровами, как все честные христиане, а каким-то чертовским паром...» (66). Вакула, путешествовавший до Петербурга на черте, высоко оценил медные ручки в царском дворце и сразу подумал, что это - работа «немецких кузнецов» (130). Здесь закладывается последующее отождествление немца и черта. Цепочка такова: немец становится обобщенным определением иностранца как такового («Немцем называют у нас всякого, кто только из чужой земли, хоть будь он француз, или цесарец, или швед - все немец» (98) - таково примечание самого Гоголя. Предельное выражение иностранца - потусторонняя сила, в результате чего и возникает образ немца-черта. Этот образ визуализирован в «Ночи перед Рождеством»: «Спереди совершенно немец: узенькая, беспрестанно вертевшаяся и нюхавшая все. Что ни попадалось, мордочка оканчивалась, как и у наших свиней, кругленьким пятачком...» (98)."

а вот ще,у дяді Пушкіна відмічена інтелігентська петербурзька аудиторія, охоча до усякого заворожительного:

"Вы были, слышал я, в Париже, -

Промолвил он, - скажите нам,

Чем боле занимались там?

Каков Тальма в игре Ореста?

Приятна ли Менвьель-Фодор?

Вы всех их знали... Я ж ни с места

И нигде не был до сих пор;

Но я вояж предпринимаю,

И прямо в Рим. От скуки здесь

Скачу я по полям, порскаю

И в карты проигрался весь!"

Мы после вдруг заговорили

О новых книгах, о стихах

И модный романтизм хвалили.

"Хвала германцам! О чертях

Они понятие нам дали! -

Вскричал наш князь. - И доказали,

Что шабаш ведьм и колдунов,

Мяуканье и визг котов,

Крик филинов и змей шипенье -

Прямое сцены украшенье;

И что "Британик", "Магомет",

В котором чертовщины нет,

Ни всей прелестной, адской свиты,

Несносны, скучны, позабыты!.."

і це ж, по суті, пародія у дяді Пушкіна писалась