ох, це ж блогерський пост. Ні-про-що-графоманський треш
Feb 10, 2024 22:30
1. потаскавши сьогодні велику дерев’яну пастку в громадськім транспорті, читаючи статті, згадав один містичний випадок з кіно що не знято ( https://vk.com/wall13739532_13732 у посиланнях - опис приблизного сюжету). Так от, подумалося що, по суті, з виходом гри «сталкир» у 2007 - вийшло по суті дві речі, одна - міжнародно відома гра[і бре(н)д одягу та книг](продовження якої було відмінено восени 2011,вкінці року закрилася міжнародно відома компанія) , інша річ яка релізнулася - це МРІЯ, коли люди що стежили за всім від самого початку у 2002-2003, начитавшись обіцянок і літературних конкурсів (навіть сам для папки чернеток у той час щось вигадував по «постапокаліптичному постсоветсько-фантастичному ігроконтентному егрегору..я постійно як не мапмейкерив зі сценарними діалогами, так графоманив) - завдяки інструментам моддингу взялися майструвати «гру мрії», деякі десяток років на це виділили, як от Lost Alpha чехи робили,ладнали,потім покращували. Тобто, мрія жила окремо від того, що в творчих муках породилось, не без помочі видавців, що стабілізували творчий процес в рамки технічно-організаційних спроможностей, не кажучи вже про фінансові інтереси.
Так от, іноді проекти цікаві на стадії «що хотілось, задумувалось - а що вийшло». От з тим же аніме «сталевий алхімік»-нарід полюбив персонажів у відсебятницькій екранізації на той час, доки оригінальна манга авторкою не була дописана, зате серіал за мотивами початку історії накроїли з лабораторіями та мілітарними конспірологіями. А коли вже 2009-го вийшло аніме «по оригіналу», не всім старим фанатам сподобалось таке поводження з живими образами, які полюбилися за інших пригод і, скажімо так, за часів іншої психосфери сприйняття часів ранніх 2000х
Канал з такого роду задротством запримітив в «рекомендованих» після того як запостив в коментар оцей воркрафтівський трек vk.com/wall13739532_13902
це я типу "троллю дев'яност(+вісімдесят)ими" ,бо терпіти їх не міг, усюди [ментально] зустрічаючи в тому світі, який виявився поза екраном компутера та обкладинкою літературного журналу ;-)