А синхронійне відео - це як би доля спілкувалась з вами знаковим світом, кепкуючи й натякаючи...
Оце те і є, що я розказую під тегом"рай", ніколи я не був щасливіший додо того, як за крок до смерті, який запрошувалось зробити під всяким просвітлено-перехідним приводом.
Добре, що я так і лишився нещасним;)
"...- зате, якщо ти - якраз після смерті - потрапила у Київ, Львів чи, скажімо, у Станіслав, то куди б ти не пішла, всюди зустріне тебе Україна. Розумієш? Де не підеш, а тут скрізь вона! - Ворона зненацька схлипнула, каркнула печально і протяжно, заплакала крупними прозорими сльозами. - Але тільки після смерті!
- Не плач, Марино Аркадіївно! - докірливо похитала головою Ліза. - П'яні це сльози.
- Та якби вони були тверезі, хіба я каркала б ото зараз перед тобою? - Ворона важко махнула крилами, перетворилася на нетверезого романо-германського філолога, пересмикнула плечима, зробила ще кілька затяжок і знетямлено загасила сигарету. -
Ну ось, а я лишилася жива. Живою потрапила в Київ, тому-то й Київ був мені не як Київ, і зустрілась я там з мудаками.." Довгі часи, Рафєєнко.
а сни сталкерського кольору буття вже через рік почались,
це під впливом постапокаліптики аномальної зони з гри, що стала наче як рідна, причому, схожі відчуття мали герої "Нічийної землі", по суті, справжній дім в заповіднику ірреальності.
captions with lyricstranslation: https://youtu.be/p9F8IePZI04?t=35m50s
Океан Гельсинг
Добре, що я так і лишився нещасним;)
"...- зате, якщо ти - якраз після смерті - потрапила у Київ, Львів чи, скажімо, у Станіслав, то куди б ти не пішла, всюди зустріне тебе Україна. Розумієш? Де не підеш, а тут скрізь вона! - Ворона зненацька схлипнула, каркнула печально і протяжно, заплакала крупними прозорими сльозами. - Але тільки після смерті!
- Не плач, Марино Аркадіївно! - докірливо похитала головою Ліза. - П'яні це сльози.
- Та якби вони були тверезі, хіба я каркала б ото зараз перед тобою? - Ворона важко махнула крилами, перетворилася на нетверезого романо-германського філолога, пересмикнула плечима, зробила ще кілька затяжок і знетямлено загасила сигарету. -
Ну ось, а я лишилася жива. Живою потрапила в Київ, тому-то й Київ був мені не як Київ, і зустрілась я там з мудаками.." Довгі часи, Рафєєнко.
а сни сталкерського кольору буття вже через рік почались,
це під впливом постапокаліптики аномальної зони з гри, що стала наче як рідна, причому, схожі відчуття мали герої "Нічийної землі", по суті, справжній дім в заповіднику ірреальності.
captions with lyricstranslation: https://youtu.be/p9F8IePZI04?t=35m50s
Океан Гельсинг