Дещо, можливо цікаве...
Давай поговорим на чистоту, перше слово я візьму собі,Ти можеш не слухати і вимкнути звук, але знай я такий, як і ти.
Так само, як ти, я родився тут, бачив світло і бачив тінь,
Так само, як ти, падав сто разів та піднятися зміг сто один.
І бачив, як цифри міняли світ, залишали на руках свій слід,
Та щастя ніколи не прийде туди, де всю правду сховали під лід...
Давай поговорим як слід, поставим у небі свій слід,
Давай поговорим на чистоту.
Давай поговорим як слід, залишим у небі свій слід,
Давай поговорим...(с) Антитіла
У світі завжди відбувається щось неймовірне і досить цікаве для того щоб можна було звернути на нього увагу и відмітити унікальність дійства. Я про те, що на пам'яті кожної людими є якісь незабутні моменти, які не тліють і не втрачають кольорів з плином часу. От і в моєму житті також є декілька таких моментів. Але судячи з першого речення цього тексту можна сказати, що це моменти позитивні, а не сповнені смутку й печалі. Десь блукає моє щастя. Знаєте, я на протязі довгого часу відчувала себе дуже щасливою людиною. Кожного ранку прокидалася з посмішкою і думками про те, що все прекрасно. А зараз я прокидаюся вранці з думками про те, що все буде добре. По інакшому і бути не може. Я людина сповнена позитиву і надії. Якої саме надії - це вже інше питання.