Вот настоящий Украинец. Поэт В. Симоненко.
Оригинал взят у abaev_partners в Вот настоящий Украинец. Поэт В. Симоненко.
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
Перевод:
НЕТ, НЕ ПОГИБЛА УКРАИНА!
Я вас встречал давно, в лихие годы,
Когда чернела жизни полоса.
Когда пожары поджигали звезды,
И самолеты рвали небеса.
Тогда вас люди псами обзывали -
За страсть лизать фашистам сапоги.
За то, что «Хайль!» охотно вы кричали,
И «Ще не вмерла!» выли, хоть беги…
Где вы шагали - горе и пожары,
Да мертвых тел наваленные рвы.
Плевала кровью Украина в хари
И вам, и тем, кому служили вы.
Вы пропили б уже ее, ей-богу,
И нас, и все - до горсточки земли -
Когда б с востока «Неньке» на подмогу
Тогда не возвратились «москали».
Теперь вы снова, связывая кости,
Торгуете, хоть торг ваш и нелеп.
Все новых палачей зовете в гости -
На сало украинское и хлеб.
Вы будете болтаться по чужбинам,
Покуда черт вас всех не заберет.
Но знайте - «Ще не вмерла Украина»,
И не умрет!
Оригинал записи
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
Перевод:
НЕТ, НЕ ПОГИБЛА УКРАИНА!
Я вас встречал давно, в лихие годы,
Когда чернела жизни полоса.
Когда пожары поджигали звезды,
И самолеты рвали небеса.
Тогда вас люди псами обзывали -
За страсть лизать фашистам сапоги.
За то, что «Хайль!» охотно вы кричали,
И «Ще не вмерла!» выли, хоть беги…
Где вы шагали - горе и пожары,
Да мертвых тел наваленные рвы.
Плевала кровью Украина в хари
И вам, и тем, кому служили вы.
Вы пропили б уже ее, ей-богу,
И нас, и все - до горсточки земли -
Когда б с востока «Неньке» на подмогу
Тогда не возвратились «москали».
Теперь вы снова, связывая кости,
Торгуете, хоть торг ваш и нелеп.
Все новых палачей зовете в гости -
На сало украинское и хлеб.
Вы будете болтаться по чужбинам,
Покуда черт вас всех не заберет.
Но знайте - «Ще не вмерла Украина»,
И не умрет!
Оригинал записи