Яйцякидоград тепер не Івано-Франківськ, або Як я провів цей день.
Після вчорашнього дзвінка від gns_ua (час: 22:26, тривалість: 49с) я зрозумів, що час знову йти на Майдан. "Як мене це вже заїбало" - с тугою думав я, ставлючи будильник на 10:00.
Вирішивши, що у грошезаробляльній сотні з мене користі буде більше, ніж у самообороні, вранці перед тим, як поїхати до будівля ОДА (саме в ній знаходиться штаб самооборони - і біле неї традиційне місце проведення Євромайдану) зайшов до супермаркету, прикупивши трохи хавчику. Ну і повіз два свої шоломи (коли вони, нарешті, будуть використовуватися лише за призначенням?): врешті-решт, окрім gns_ua там був його бразер, а також mamay_m. Віддав шоломи, прийняв привезений Миколой зі Львова український прапор (ще раз дякую, супер, дуже якісний и невеличкий - як раз щоб на велосипеді їздити), пішов прогулятися на мітинг. Думав, що трохи потусуюся та піду додому, але не так сталося.
Зустрівся з кількома колегами, тож тусили ми невеличкою компанією аж до кінця мітингу. Звичайно, сцену ми не слухали - а що там може бути цікавого? Зазначу, що самооборонців було чимало (не здивований, вже бачив таке, коли двічі чергував з ними), а також - правосекторівців (тут здивувався, звідки вони в такій кількості в нас з'явилися? Потім дійшов висновку, що в нас туди повливалися ультраси). Ну і тру-козаків, с хортицького конного полку. Ні, коней не було (і слава яйцям. після того, як кентаври у дні футбольних матчей ходять навколо стадіону, там усі дороги в гавняшках).
С друзями вирішили поїхати на антимайдан, що як раз відбувався на Алеї Слави (пояснюю, для тих, хто не живуе у Зп: алея присвячена другій світовій, рядом мерія. напроти - пам'ятник воїнам-афганцям). Колорадів було сотні дві-три. Колорадські та власовські стрічки, трохи таких само прапорів, один імперський прапор - та знамена Слов'янської Гвардії (місцева проросійська організація. лулзів додає той факт, що колись СГ була запорізькою філією "Братства" Корчинського).
Тусили ми там, аж поки не дізналися, що з ОДА сюди крокують наші. Коротше кажучи, наши таки прийшли (були ходіння туди-сюди через дорогу, спроби міліціянтів загорнути чуваків назад, відхід ПС, бо начебто були дані про спробу захоплення ОДА, з-під якої пішли люди). Два мітінги стояли один напроти одного, змагаючись (насправді не дуже) у креативності лозунгів. До речі, вперше наживо почув загально відому кричалку "Хто не скаче, той москаль". Допомагає розімнути втомлені ноги та спини, до речі.
Мєнтов було дофігіща. Що я встиг побачити: наші врешті-решт через проспект перейшли, оточивши колорадів з трьох боків (я це описав у двох абзацах, а насправді - години дві). Спочатку все обмежувалось палкими дискусіями і кордонами з ментами. Але десь під кінець мого перебування там з нашого боку полчали летіти яйця, а навіть кілька фаєрів та димових шашок (ультраси жеш). Подумавши, що я вже втомився, вдома на мене чекає борщ - і взагалі, не воювати я сюди прийшов, я таки пішов додому. Щоб потім з інтересом слідкувати за розвитком подій через інтернет.
Що було потім розкажу в двох словах ви можете дізнатися ну наприклад ось тут, та й інформації по інету дофіга.
Мої думки з приводу того, що відбулося.
1) Наши подекуди перегнули палку. Потім (окрім вже згаданих мною фаєрів та шашок) мали місце ще й розбиті голови.
2) АЛЕ! Це все навіть поряд не стояло з тим, що тітушня з мусорами робили з нашими 26 січня (тоді запорізький Євромайдан був надзвичайно брутально розігнаний) і тим, що зараз відбувається у Харкові. Захищати колорадів від наших мусора можуть, а наших від озброєної тітушні?! Наші ще доволі гуманно себе поводилися.
3) Сподіваюся, що сепаратушки цей випадок запам'ятають надовго і більше не вилазитимуть.
4) Боротися треба не з наслідками, а первопричинами. А саме: заарештувати місцевих главарів антимайдану. На термін у в'язниці вони вже давно і наговорили і наробили, імхо. Можна було б ще й в їхніх офісах пустити червоного півня (з попереднім вивезеннями усіх інфоносіїв, звісно - і їх подальшим вивченням).
Запоріжжя сьогодні стало одним з головних інфоповодів та тепер, гадаю, ще два тижня тягнутиметься від своєї офігенності :)
P.S. У хід сьогодні пішла не те що не одна сотня, а, певно, не одна тисяча яєць. Бідолашні ти, хто це все відмиватимуть.
Вирішивши, що у грошезаробляльній сотні з мене користі буде більше, ніж у самообороні, вранці перед тим, як поїхати до будівля ОДА (саме в ній знаходиться штаб самооборони - і біле неї традиційне місце проведення Євромайдану) зайшов до супермаркету, прикупивши трохи хавчику. Ну і повіз два свої шоломи (коли вони, нарешті, будуть використовуватися лише за призначенням?): врешті-решт, окрім gns_ua там був його бразер, а також mamay_m. Віддав шоломи, прийняв привезений Миколой зі Львова український прапор (ще раз дякую, супер, дуже якісний и невеличкий - як раз щоб на велосипеді їздити), пішов прогулятися на мітинг. Думав, що трохи потусуюся та піду додому, але не так сталося.
Зустрівся з кількома колегами, тож тусили ми невеличкою компанією аж до кінця мітингу. Звичайно, сцену ми не слухали - а що там може бути цікавого? Зазначу, що самооборонців було чимало (не здивований, вже бачив таке, коли двічі чергував з ними), а також - правосекторівців (тут здивувався, звідки вони в такій кількості в нас з'явилися? Потім дійшов висновку, що в нас туди повливалися ультраси). Ну і тру-козаків, с хортицького конного полку. Ні, коней не було (і слава яйцям. після того, як кентаври у дні футбольних матчей ходять навколо стадіону, там усі дороги в гавняшках).
С друзями вирішили поїхати на антимайдан, що як раз відбувався на Алеї Слави (пояснюю, для тих, хто не живуе у Зп: алея присвячена другій світовій, рядом мерія. напроти - пам'ятник воїнам-афганцям). Колорадів було сотні дві-три. Колорадські та власовські стрічки, трохи таких само прапорів, один імперський прапор - та знамена Слов'янської Гвардії (місцева проросійська організація. лулзів додає той факт, що колись СГ була запорізькою філією "Братства" Корчинського).
Тусили ми там, аж поки не дізналися, що з ОДА сюди крокують наші. Коротше кажучи, наши таки прийшли (були ходіння туди-сюди через дорогу, спроби міліціянтів загорнути чуваків назад, відхід ПС, бо начебто були дані про спробу захоплення ОДА, з-під якої пішли люди). Два мітінги стояли один напроти одного, змагаючись (насправді не дуже) у креативності лозунгів. До речі, вперше наживо почув загально відому кричалку "Хто не скаче, той москаль". Допомагає розімнути втомлені ноги та спини, до речі.
Мєнтов було дофігіща. Що я встиг побачити: наші врешті-решт через проспект перейшли, оточивши колорадів з трьох боків (я це описав у двох абзацах, а насправді - години дві). Спочатку все обмежувалось палкими дискусіями і кордонами з ментами. Але десь під кінець мого перебування там з нашого боку полчали летіти яйця, а навіть кілька фаєрів та димових шашок (ультраси жеш). Подумавши, що я вже втомився, вдома на мене чекає борщ - і взагалі, не воювати я сюди прийшов, я таки пішов додому. Щоб потім з інтересом слідкувати за розвитком подій через інтернет.
Що було потім розкажу в двох словах ви можете дізнатися ну наприклад ось тут, та й інформації по інету дофіга.
Мої думки з приводу того, що відбулося.
1) Наши подекуди перегнули палку. Потім (окрім вже згаданих мною фаєрів та шашок) мали місце ще й розбиті голови.
2) АЛЕ! Це все навіть поряд не стояло з тим, що тітушня з мусорами робили з нашими 26 січня (тоді запорізький Євромайдан був надзвичайно брутально розігнаний) і тим, що зараз відбувається у Харкові. Захищати колорадів від наших мусора можуть, а наших від озброєної тітушні?! Наші ще доволі гуманно себе поводилися.
3) Сподіваюся, що сепаратушки цей випадок запам'ятають надовго і більше не вилазитимуть.
4) Боротися треба не з наслідками, а первопричинами. А саме: заарештувати місцевих главарів антимайдану. На термін у в'язниці вони вже давно і наговорили і наробили, імхо. Можна було б ще й в їхніх офісах пустити червоного півня (з попереднім вивезеннями усіх інфоносіїв, звісно - і їх подальшим вивченням).
Запоріжжя сьогодні стало одним з головних інфоповодів та тепер, гадаю, ще два тижня тягнутиметься від своєї офігенності :)
P.S. У хід сьогодні пішла не те що не одна сотня, а, певно, не одна тисяча яєць. Бідолашні ти, хто це все відмиватимуть.