світ без світу
у одному sci-fi творі був такий тест для майбутніх пілотів космічних кораблів. клали у ванну із водою, температура якої настільки близька до температуру тіла, що вона не відчувається взагалі. все це у темному і звукоізольованому приміщенні. тобто відрізали всі відчуття, точніше інформацію для відчуттів. ну хіба що сила тяжіння лишається. і хто більше так пролежить. головний герой пролежав найдовше за всіх курсі, хоча відмінником не був. дах у нього неслабко так почало зривати під кінець.
ми ж бо (принаймні, переважаюча більші із нас) постійно отримуємо і займаємося обробкою вражень від зовнішнього світу. тобто постійно там, у зовнішньому світі (хоча його "зовнішність" відносно нас умовність - де межа?). а тут нічого крім "я" немає. жодного світу. було б цікаво щось таке спробувати. це не єдиний спосіб відрізати відчуття і залишити свідомість, але "чистий" і доступний для рівня свідомості пересічної людини.
було б справді цікаво таке спробувати.
ми ж бо (принаймні, переважаюча більші із нас) постійно отримуємо і займаємося обробкою вражень від зовнішнього світу. тобто постійно там, у зовнішньому світі (хоча його "зовнішність" відносно нас умовність - де межа?). а тут нічого крім "я" немає. жодного світу. було б цікаво щось таке спробувати. це не єдиний спосіб відрізати відчуття і залишити свідомість, але "чистий" і доступний для рівня свідомості пересічної людини.
було б справді цікаво таке спробувати.