Originally published at
sprotiv.org. You can comment here or
there.
Contra spem spero! Вона теж без надії сподівалася. Вірш Лесі Українки пригадався. Видатна українська письменниця хворіла у ті часи на сухоти. У ті часи це був діагноз страшної повільної смерті, бо не було ще антибіотиків. Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? [...]