Кат Марков різав навіть жінок. Безкарно. Проте пса, що кусає господаря - стріляють

Oct 25, 2013 21:37


Запись опубликована Спротив. You can comment here or there.


Коли українофобство нинішнього арештанта Ігоря Маркова збігалося з партійною ідеологією Віктора Януковича йому дозволялося багато. В Одесі знають: Марков з задоволенням приміряв на себе роль ката, і все йому сходило з рук.

На мітингах він виголошував, цитую: «що націоналістів треба вбивати морально і фізично». А після реалізовував слова в життя. Особисто приймав участь у звірячому побитті свободівців в 2007-му році, небезпідставно його називають причетним до вбивства націоналіста Максима Чайки.

Насильство було його стилем не лише в політиці.

Щоб зрозуміти, хто такий Ігор Марков послухайте історію, як він вів бізнес. При чому ця історія не з других рук, автор особисто в 2009-тому їздила в Одесу цікавилася деталями.

Почалося все з того, що Ігорю Маркову захотілося землі біля моря. Для цього він вибрав жертву - клінічний санаторій ім. Горького на Великій Фонтанській. Під час першого прем'єрства Януковича у 2004 році йому вдалося «протягнути питання»: у ЗАТ «Укрпрофзравниця» було куплено «непотрібні» санаторію танцмайданчик, резервуар для води, електропідстанцію та десять хатинок, за копійки - 980 тисяч. грн. Покупцем виступила фірма Ігоря Маркова ТОВ «Марс», де директором був особисто його брат. Земля навколо придбаного майна, всього 3.56 га була оформлена на приватних власників безкоштовно. Почалося будівництво котеджного містечка. Двох-трьох поверхові вілли виростали на ділянках оформлених на дружину брата та батька Маркова, партійців «Родіни» (партія Маркова), бізнес-партнерів його фірм та співзасновників його каналу «АТВ».

Під час другого прем'єрства Януковича у Маркова знов прокинувся вовчий апетит він вирішив прирізати до котеджного містечка свого ОЗУ ще трохи землі санаторію. Через суд протягнув відчудження одного гектара земель.

На свою біду в цей час головним лікарем санаторію імені Горького став Євгеній Косовєров. Він спробував розібратися чому за кілька років територія санаторію з 11 га скоротилася майже наполовину, однак двоє хлопців з безбольними битами навчили його не совати носа у справи Маркова.

Двоє невідомих зустріли його ввечері, коли він вийшов з будинку, чемно поцікавилися чи є він головлікарем і без будь-яких погроз почали методично і холоднокровно бити

В перших показах міліції в лікарні скалічений Косоверов прямо заявив, що вважає замовником Ігоря Маркова.

Однак потім він передумав - в наступних показах назвав Ігоря Маркова «порядною людиною» та звільнився з посади.

Його наступниця Тетяна Малихіна виявилася жінкою насправді героїчною.

Вона вперто боролося за санаторій. Вона не здавалася, хоча її також били битами, під двері підкладали тротилову вибухівку, намагалися зарізати. Їй було нанесено три удари ножем. Проте Малихіну це не зламало, вона сміливо говорила в 2009-тому автору за що постраждала: «Я протистояла намаганням долучити гектар санаторних земель до котеджів, що належать родичам та бойовим побратимам Маркова».

При чому Марков не особливо втаємничував, що «ліквідації» захисників державного майна відбувалася в його інтересах. Адже хіба могли бути інші варіанти, якщо на відчуджених землях санаторію демонстративно побудувався брат Маркова. Очевидно репутація різника і ката Маркову лестила.

І все це йому сходило з рук. На «криваві справи» Маркова закривали очі не лише силовики Одеси, а також генпрокуратура, бо у Маркова завжди були серйозні зв'язки з впливовими людьми з «регіонів».

Якщо у Маркова виникали проблеми з криміналом завжди знаходилися «біло-блакитні» народні депутати, які його «відмазували».

Певний час він тісно співпрацював з одеситом Геннадієм Трухановим (нині нардеп ПР). А Труханов в свою чергу особливо близький через братів Аврамових з Юрієм Іванющенком. В 2010-2011, коли зірка Юри Єнакіївського особливо яскраво засяяла в оточенні Януковича Труханов навіть отримав неофіційний статус «смотрящего за Одесою», а офіційний - керівника фракції ПР в міськраді. Саме Труханов допоміг Іванющенку «відтиснути» відомий одеський ринок «7 км». З Марковим Труханова єднає особливо цинічна ненависть до всього українського та бурхливе минуле з шансонівським колоритом.По-суті Марков жив та діяв під «дахом» Януковича.

І під цим дахом за благато років так звик до ВСЕДОЗВОЛЕНІСТІ, що помилково сплутав її з ВСЕМОГУТНІСТЮ, за що і поплатився.

Він, якось не зрозумів елементарного: що будь-який кат - це лише ланцюговий пес, який не має право гавкнути на господаря. Який в межах ланцюга може рвати горлянки, а і далі ланцюга прав не має взагалі.

Приклад цьому окрім Маркова - Ренат Кузьмін.

Після того, як кат з генпрокуратури посадив Юлю, у нього заграла «звездочка», він відчув себе вершителем доль. Він забув, що насправді лише виконував команду «фас» господаря, який зрештою поступив з ним як з Муму на догоду єврокомісарам.

Адже, коли злючий ланцюговий пес стає непотрібний його просто без жалю позбуваються.

Така доля чекає кожного, хто бере на себе роль ката. Про це варто задуматися зокрема нардепу Лук'янову, який 2 жовтня нацьковував «Беркут» під Київрадою на опозиційних нардепів та активістів словами: «Бийте їх, ми вас отмажем» та іншим...

А тепер на хвильку знову повернемося до пограбунку санаторію Горький.

На початку вересня цього року сталося чудо - суди Одеси почали масово приймати рішення про вилучення у партнерів та васалі лідера «Родіни» земельних ділянок, які вони відрізали від санаторію.

Через... 10 років правоохоронці нарешті виявили факт підробки документів авторами дерибану санаторію - рідним братом Ігоря Маркова та дирекцією одеського філіала «Укрпрофзравницею».

А тепер зверніть увагу: «зачухалися» правоохоронці та судді не після публікацій журналістів, не після інциденту, коли головлікарю санаторію бойовики Маркова розбили голову, не через звитяжну боротьбу за санаторій його наступниці слабкої жінки, що стікала кров'ю, а після того, як Ігор Марков... відмовився підтримувати новий геополітичний курс Віктора Януковича.

Що тут ще можна коментувати?

Хіба що психологічний портрет Віктора Януковича.

Схоже, що Марков загремів за решітку не за геополітику, не за ідеологію, навіть не за інтерв"ю в яких розкрив внутрішню кухню «регіонів», а саме, як пес, що посмів вкусити господаря. Вирок Марадонні очевидно був підписаний тоді, коли у Маркова почалися проблеми з дисципліною і недроблозичливці показали Віктору Федоровичу вкрадену переписку політтехнологів Маркова Уралова і Петрова (ця переписка у вересні була викладена в інтернет). В одному листі були такі слова: «Игорь (Марков) на днях встречался с ВВМ (Виктором Медведчуком). Тот подтвердил общую концепцию. Не позднее 15 года все изменится, а этого п*ра [Виктора Януковича] загоним в его кенгуру в Межигорье, пока - собираем группу в Раде».

Тетяна Чорновол

Ренат Кузьмін, Медведчук, СТАТТІ, Янукович, Юрій Іванющенко

Previous post Next post
Up