Запись опубликована
Спротив. You can comment here or
there.
Британські дослідники назвали Київ найбруднішою столицею Європи. Головними проблемами міста вони визначили сміттєзвалища і загазоване повітря, але найбільшим лихом - воду.
«Київводоканал» очищує воду з Десни кілька разів хлором і фільтрами, проте пити таку воду доктор хімічних наук, академік НАНУ і директор Інституту колоїдної хімії і хімії води Владислав Гончарук не наважується.
«Водопровідна вода не є питною, вона дійсно дуже поганої якості - це не викликає жодних сумнівів», - розповів науковець.
Найбільша проблема, за словами академіка, полягає в хімікатах, якими очищують воду.
Утім, довести це документально наразі неможливо, бо державна санстанція досі не знає, що означає якісна вода. ДСТУ радянських часів скасували два роки тому, а нових державних нормативів - ще не ухвалили.
За словами Гончарука, це - унікальний випадок у світі, «тому говорити про відповідність води якимось стандартам узагалі немає сенсу».
Яким чином санстанція дозволяє пити воду, чистоту якої визначити не може, у службі прокоментувати відмовилися. Послалися на те, що вже святкують День Конституції.
Тим часом висновкам академіка опонує головний інженер Деснянської водопровідної станції Валерій Оленченко.
«Я і моя сім'я вживаємо воду з-під крану», - запевняє він.
Головний інженер визнає: через каналізацію і нерозчинні мийні засоби вода у Дніпрі і Десні з моменту відкриття очисної станції погіршилася в рази. А обладнання станції - за 60 років майже не змінилося.
«За великим рахунком, станція потребує технічної реконструкції», - визнав він, але скільки на це потрібно мільйонів і в якій валюті - навіть уявити не може.
Модернізувати обладнання «Київводоканалу» обіцяють до 2020 року. Як зміниться до того часу склад води у річках, прогнозувати в лабораторії не беруться. До того контролювати якість будуть за старою перевіреною технологією і стандартами, яких немає.