український супергерой

Aug 04, 2011 18:06

свого часу я багато писав про комікси, як «нове святе письмо» для сучасної масової культури. особливо це стосується США, звісно, як батьківщини коміксів у сучасному їхньому розумінні, де вони дуже популярні та формують ідеї та смаки цілих поколінь. але, оскільки весь світ зараз вестернизується, орієнтуючись у глобалістичному русі саме на США, як на єдину наддержаву - це питання стає актуальним і для нас. особливо зважаючи на поширення «коміксового мислення», яке проецирується на масову свідомість продукцією голівуду - а в останні часи екранізації коміксів просто заполонили широкий екран.

у цьому світлі постає питання про вітчизняних «героїв коміксового штибу». як правило, схиляються до коміксів історичних - різноманітні козаки-характерники і т.д. або навіть пропонують переробити у цьому дусі казки - Котигорошко, наприклад

між тим в українській літературі є герой, який абсолютно вкладається у коміксів канон. але він незаслужено забутий, я би сказав… в принципі, як незаслужено забута творчість цього автора взагалі - я кажу про фантаста Володимира Владка і, у цьому випадку, про його книгу Сивий капітан

цікаво, що ця книга була видана напередодні другої світової війни, тобто вона «вкладалася у тренд», як зараз кажуть, по створенню нових коміксових героїв для людства (для СРСР, щоправда, у цьому випадку, не для США) - за океаном тоді як раз розпочалася т.з. «Золота Доба коміксів» (з 1938 р.), коли «народилися» на білий світ найвизначніші герої американського коміксу, які правлять і понині - Супермен, Бетмен та Капітан Амеріка

Сивий Капітан - просто канонічний коміксів герой. він бореться зі злочинністю та несправедливістю не за рахунок своїх над здібностей (як Супермен), а за рахунок технічного генію, що порождає різноманітні гаджети - як Бетмен чи Сталева Людина, пізніше. так само, як у Бетмена, центральною частиною його спорядження є засіб пересування, обладнаний всіма можливими та неможливими інструментами захисту та нападу. у Бетмена це Бетмобіль, у Капітана - його «Люцифер».

Так, саме Люцифер - цим ім’ям супергерой підкреслює той дух прометеїзму, що пронизує всі його вчинки. горделивого протипоставлення себе, своїх задумів та ідей суспільству, яке пристосувалося до диктатури (у книзі неважко вгадати, що прототипом слугувала фалангістська Іспанія, з її диктатом католицької церкви - у пику і їй теж головний герой так нарік свій диво-корабель).

закінчується книга, на відміну від серіалів коміксів, загибеллю героя - саме такою, люцеферианською загибеллю, у боротьбі до кінця.

Повільно перекидаючись носом униз, ніби націлюючись в море, «Люцифер» падав. Але ще перед тим, як торкнутися хвиль, він раптом наче розколовся, розпався на дві окремі частини. Потужний вибух розкраяв корпус «Люцифера», довгі язики вогню вирвалися з нього, знялися вгору, відокремились і на якусь мить залишилися в небі сяючим ореолом, немовби то була непокірна, вільнолюбна душа Ернана Раміро, яка не хотіла гинути разом із змертвілими уламками в морі

у всій книзі (а згадаємо, коли і де вона написана) бринить цей тон, такої бунтівної техно-магії… щось хаоситсько-гностичне, я б навіть сказав

Капітан ненавидить тих, хто сковує волю людини. і найбільше він ненавидить концтабори та тюрми



отже, щоб випустити адекватний добі продукт, зараз потрібна лише мінімальна адаптація книги під комікс (чи екранізацію, приміром)
дія переноситься в сучасність, український молодий матрос, як і в книзі, потрапляє в халепу у далекій диктатурі (нехай тепер це буде якась «бананова республіка» у латинській америці, щоб зберегти колорит) - і зустрічається з таємничим Сивим Капітаном, який вирішує сам навести лад у країні, що давно забула про справедливість

така соціальна тематика буде більшості українських споживачів цілком близька

отже, немає нічого нового - є призабуте старе. український супергерой для коміксу вже готовий і лише чекає на «осучаснення» та введення у свідомість мас

наше, читанка, міфологія, цікавинка, роздуми, спостереження

Previous post Next post
Up