говорілка картонна

[spark_in_search]

в очєрєдной раз убєділась у тому, шо всьо мені надоїдає. причому швидко. ну от, посткросінг мені надоїв. :Р зато я кожен раз поражаюсь, як це так я тіки сканую листівку і пишу дані шоб її зареєструвать, і от коли тицяю "рєгістріровать" чи шото такоє, комп мені автоматично той скан клеїть до загальної інфи про отриману листівку. звідки він умний такий??.. як він знає, шо то я саме листівку сканувала? я у шоці вобщєм.

а ще сьодні з вікна наблюдала мілєйшую картіну: прізрак Джеймса Гандольфіні напряжонно разговарівая по тєлєфону зірвав з куста маленьку білу квіточку і задумчіво понюхав. а потім отак з нею і ходив вокруг клумби. і нюхав. така мілость.)

ну шо іще. устала я шо капєєєц. какая-то крєпатура мозга. і як всєгда нема сил почать шось нове, а нада.
отаке вобщєм.
захотілося просто шось тут написать.)

піду мабуть поїм морозива! канєц связі.) :Р