говоріть із Містом

[spam_do_boga]

......
про місто своє, як про живе говорити треба, знаєте? я й сам не знав - навчили.
і говорити з ним, як з другом своїм, чи ворогом. кому як покажеться, хто з містом своїм у котрих відносинах перебуває
одне - ненавидить його, друге - боїться, а третє - у коханні йому регулярно зізнається.. і то насправді все так і є.
як до живого ми до міста свого ставимось, чи до села, чи до хати рідної. інтуїтивно, на підсвідомости рівнях котрих
відчуваємо таке щось, що словами не передати, бо кому ті слова потрібні?
а потрібні, знайте, шо потрібні..
не людям дурним, що довкола вас сонними мухами своє доживають - місцю треба. місцю, по котрім ви ходите, котре вас гріє і носить
котре вас лікує і береже, чи котре вас від себе поганою мітлою жене..
таке мені колись було говорено. таке і я тепер друзям своїм переказую.

втікав сьогодні від самого себе, від думок настирних, від злости злокипучої
а куди його втечеш, коли все всередині тебе відбувається!
тому як і вчили - до місця вирішив звертатися. так завше треба чинити, ага..
місце, воно ж забирає негатив, наче заземляє тебе.. аби щирий був, угу..
а я був щирий сьогодні..

з дозволу 0navaho0  
p.s. чудесний пост.