де найо*ка??
вчора я прочитала статтю в Кореспонденті про те, що в Києві і Україні загалом стають все популярнішими демократичні ресторанчики, типу вони ближче до народу (як приклад, показує Оливу, Андер Вондер і Барсук - ст. 32 "Демократичные заведения с хорошей кухней вытесняют с рынка помпезные рестораны с вычурными меню и интерьерами". і що в них ну ТАААК доступно вже, що український середній клас собі дозволить запросто і навіть студенти. і пишуть, що нормальний середній чек за бізнес-ланч це 100 грн.
може я чогось не розумію, чи може я зовсім відстала від життя, чи може я скнара якась чи взагалі не є ЦА Корра? АЛЕ - стаття викликала в мене бурю різних емоцій.я от працюю в крупній компанії не на останній позиції, отримую не найменшу по ринку зарплату (хоча і далеко не найбільшу, бо її мені вистачає акурат на оренду житла(і навіть не квартири, а кімнати!), обіди, транспорт та інколи на пиво-каву) -- і навіть для мене чек в 100 гривень на поснідати-повечеряти це, чесно кажучи, суттєва витрата. це означає, що наступні кілька днів я таке собі не дозволю... або не буду обідати. тобто викреслю із щоденного бюджету суму. у більшості моїх друзів-журналістів середня зарплата це 4 тис.("за винятком особливих винятків"), більшість із них орендує квартири-кімнати
то виходить, я зі своєю не найменшою зп по ринку, - практично НЕ є середнім класом? але і до найбідніших верств населення я себе кагбе також не дуже відношу.
в мене питання: що це за журналіст, який писав цю статтю... він настільки далекий від народу, що вважає, що 100 грн за перекусити в демократичному місці при середній смішній зарплаті це нормально?? було подумала, що пише автор для "кієвлян", але знаючи мешканців столиці, теж не скажу,що вони особливо шикують. так, вони не платять за житло, зате працюють загалом за трохи менші зарплати, аніж приїжджі.
нє, я можу бути неправа на 1000%,
але чомусь не можу позбутись думки, що десь мене як читача на...ли.
скоро, кстаті, і журнали перестану купувати.. чи то через дороговизну... чи то, що пишуть аж ніяк не для народу, а для рекламодавців чи "справжнього" середнього класу.
p.s. каталізатором до написання посту став свіжий пост френда daf_andrew про вартість навчання в Україні і Польщі та вартість їжі там і тут.
може я чогось не розумію, чи може я зовсім відстала від життя, чи може я скнара якась чи взагалі не є ЦА Корра? АЛЕ - стаття викликала в мене бурю різних емоцій.я от працюю в крупній компанії не на останній позиції, отримую не найменшу по ринку зарплату (хоча і далеко не найбільшу, бо її мені вистачає акурат на оренду житла(і навіть не квартири, а кімнати!), обіди, транспорт та інколи на пиво-каву) -- і навіть для мене чек в 100 гривень на поснідати-повечеряти це, чесно кажучи, суттєва витрата. це означає, що наступні кілька днів я таке собі не дозволю... або не буду обідати. тобто викреслю із щоденного бюджету суму. у більшості моїх друзів-журналістів середня зарплата це 4 тис.("за винятком особливих винятків"), більшість із них орендує квартири-кімнати
то виходить, я зі своєю не найменшою зп по ринку, - практично НЕ є середнім класом? але і до найбідніших верств населення я себе кагбе також не дуже відношу.
в мене питання: що це за журналіст, який писав цю статтю... він настільки далекий від народу, що вважає, що 100 грн за перекусити в демократичному місці при середній смішній зарплаті це нормально?? було подумала, що пише автор для "кієвлян", але знаючи мешканців столиці, теж не скажу,що вони особливо шикують. так, вони не платять за житло, зате працюють загалом за трохи менші зарплати, аніж приїжджі.
нє, я можу бути неправа на 1000%,
але чомусь не можу позбутись думки, що десь мене як читача на...ли.
скоро, кстаті, і журнали перестану купувати.. чи то через дороговизну... чи то, що пишуть аж ніяк не для народу, а для рекламодавців чи "справжнього" середнього класу.
p.s. каталізатором до написання посту став свіжий пост френда daf_andrew про вартість навчання в Україні і Польщі та вартість їжі там і тут.