Смакові та інші галюцинації
Подивилась вчора "кінопакетом" одразу два фільми:"Джулі та Джулія"і "Не озирайся".
Перший - "Джулі та Джулія" - лишив просто легке враження, наче взбите вершкове масло. Легке, ненапряжне, позитивне кіно, з блискучою грою (та відстійною російською озвучкою) Меріл Стріп. Фільм каже, що мрії збуваються, якщо постаратись і що сірі будні можна скрасити (в тому числі і веденням кулінарного блогу). Фільм промовляє сімейними цінностями, говорить про любов, дружбу, підтримку, в цілому - про прості і традиційні речі. Тільки через призму кухні).
До речі, страшенно люблю, коли фільми базуються на реальних історіях, і тут "Джулі&Джулія" мене потішив: майже всі герої реально існували і існують, зокрема Джулія Чайлдта Джулі Пауел (письменниця, блогерша і сценарист вона власне і написала сценарій до фільму).
Сказати, що це кіно прямо аж так мене вразило, не можу,хоча безперечно,фільм вартий перегляду і дарує неймовірні смакові галюцинації)).
Найбільший ефект, який воно в мене викликало, - на перших хвилинах я поставила на паузу і побігла на кухню робити щось їсти. Надто вже апетитно все зображено)
справжня Джулія Чайлд
А от другий - "Не озирайся" з Монікою Белуччі та Софі Марсо - змусив по-справжньому думати. Ну принаймні мене. Не скажу, що геніальна стрічка, та те, що вона неоднозначна і не дуже стандартна це точно. Закривши плеєр після перегляду, в голові крутилась одна думка - мусимо відпускати наших привидів, хто б тими привидами не був: померлі чи покинуті, ображені нами чи наші кривдники.
Перетворення Жанни-Моніки навіяли думки про те, що внутрішній світ людини - це така штука, яку ніхто ніколи не розгадає, навіть іноді і вона сама. Що те, якими нас бачать - не завжди те, якими ми є насправді. І скільки у нас живе насправді особистостей - не знає точно ніхто. І чи варто при такому роздвоєнні-розтроєнні обов"язково із цим боротись - теж під питанням.
Загалом "Не озирайся" сподобався - також і тим, що залишив у кінці так і не розгаданий момент нам на роздуми і здогадки (хто ким залишився, хто кого відпустив, хто з ким співіснуватиме в одному тілі?).
Про цей фільм читала багато різних відгуків, більшість схильні до негативних (стрычка не масова, це стовідсотково). Та тим не менше, щоб скласти свою думку, треба дивитись. Що і раджу.