Jul 28, 2009 23:59
нема нічого кращого, аніж літнім ночевечором, після прекрасного часопроводження йти пішки додому від Золотих Воріт, через Ярвал, по Артема додому...
майже пусті вулиці
майже пусті дороги
на темному небі - велетенська біла хмара, яка прямує за тобою, наче ретрівер, якого вигулює якась особа на 20 метрів попереду тебе
топаєш собі і така приємна думка крутиться, що в холодильнику чекає морозне біле вино і 2 персики. в гмейлі чекає пачечка листів від друзів, а в телефоні, який десь на дні сумки, вже є тепла смска
знання, що тим, кого ти цінуєш, зараз добре, незалежно від того, в якій точці мапи вони знаходяться в цю мить
і так добре знати, що в будь-яку мить, як тільки обридне йти пішки, можеш сісти на нічний тролейбус з величезними вікнами та пустим салоном і під"їхати 3 зупинки до свого будинку
якась така маленька свобода.
...ну хіба що велика хмара, вагітна ранковим дощем, від моєї маленької свободи ніяк не залежить)
добраніч
добре,
суто моє,
Київ,
внутрiшнє,
налаштування настрою