Originally posted by
marimarfa at
Що допомагає мені зберігати спокійДавно вже хочу поділитися тим, що читаю або перечитую, і що допомагає зберігати адекватність у часи, коли паніка підступає...
- Статті Світлани Гончарової про те, як жінці-мамі зберігати спокій в екстремальній ситуації; дуже практичні, дуже корисні:
1.
Піклування про себе (як зберігати спокій)
2.
Стосунки з рідними3.
Пріоритети: як встигати найважливіше4.
Планування (планування дня, тривожні списки, тривожна сумка)
-
Запис Анни Вокіної про жіночу позицію і про те, що жінка може змінити навіть тоді, коли, здається, нічого змінити не можна (тут є трохи езотеричного присмаку, але він легко фільтрується).
-
Запис Яни Франк від 26 лютого, де вона розповідає, як була свідком революційних подій у Таджикістані: "до тех пор, пока нам удавалось как-то сохранить вот это ощущение нормальности хоть где-то - до тех пор мы держались в более или менее нормальном состоянии, и как-то жили. Когда люди скатились до полного осознания войны, и остановки нормальной жизни (у кого-то это случилось через год, у кого-то через два), все потеряло всякий смысл, и осталось только в полубессознательном состоянии выезжать, куда глаза глядят, с двумя чемоданами. Чтобы начать новую жизнь, не понятно какую, не понятно, где. Только бы снова жизнь.
Поэтому я за то, чтобы люди таки жили. И пытались продолжать делать нормальные вещи, радоваться себя тем, что радует. Не отменяли праздников, продолжали дарить подарки и украшать свой быт, делать себе уютно и тепло. И любыми силами поддерждивать в себе ощущение, что все живы, все хорошо, это - не апокалипсис, и скоро что-то такое произойдет, от чего все начнет успокаиваться и стремительно налаживаться."
І від мене.
Спасибі за те, що малювати нігті - це норма:-)
Бо я себе відчувала якоюсь винною, що малюю їх щодвадні. Що вони яскраві. Що це мене тішить...
Але ще більше дивує, що кожен новий манікюр Марк сприймає якось неймовірно! Він гладить мої пальці. Сміється. І навіть під моїм наглядом перебирає різнокольорові бутильочки лакові))))
Спасибі велике:-)
У нас якось переїзд і мотання робочого характеру мужа і всі ці етапи мобілізації співпали...
І мені радісно від того, що бути веселою і щасливою у цей важкий час можна. Хоча б завдяки манікюру.
Спасибі:-)