на роботі 2 дні підряд - новорічні концерти. далеко не всі охочі змогли вийти на сцену, але загалом враження приємні, особливо від карнавальних костюмів і малесеньких діточок. я встигла і сестрі в її школі зіграти з шумовим оркестром, і в своїй - з хором.
та святковості не відчула. втома, радість-полегшення, що скінчилося півріччя, але не свято. і - якесь полохливе очікування дива. раніше я чекала завзятіше, палкіше - а зараз якось нейтрально. це мене тривожить, але сподіваюся, що то просто рік такий - рік дохлого кролика))
знову вдало підібрала для себе фільм
Те, що ми втратили.