дві реальності
я засинаю з передчуттям дива - і воно щораз непередбачуване! сни такі, що хоч бери камеру і знімай кіно!
цієї ночі снився древній потяг-візок. наче я переїжджала, поспіхом складала речі в рюкзак. а потім дивлюся на потяг - а він їде на одній рейці! і нормально!
нічого нема неможливого, сказала я собі, прокинувшись)
...коли ми приймаємо правильне рішення - так легко стає! аби не забувати себе питати: чого ти хочеш? бо я часом захоплююся виконанням чужих бажань - а свій голос не чую.
життя - дивовижна штука.
цієї ночі снився древній потяг-візок. наче я переїжджала, поспіхом складала речі в рюкзак. а потім дивлюся на потяг - а він їде на одній рейці! і нормально!
нічого нема неможливого, сказала я собі, прокинувшись)
...коли ми приймаємо правильне рішення - так легко стає! аби не забувати себе питати: чого ти хочеш? бо я часом захоплююся виконанням чужих бажань - а свій голос не чую.
життя - дивовижна штука.