Бережани - Куропатники - Ценів
Маршрут сьогодняшньої велопрогулянки пройшов подалі від накатаних доріг, на північний схід від Бережан. Там, між горами, у долинах розташовані села Куропатники, Потік та Ценів. У Куропатниках бувати доводилося, там у лісі є джерело, яке вважається цілющим, побудована капличка. Минулоріч мене возив туди бережанський підприємець та знавець рідного краю пан В’ячеслав Верех, чудова випічка з міні-пекарні якого надає мені сил та наснаги на цілий день!
Цього разу вирішив самостійно “розвідати”, що ж є за Куропатниками? Але, спочатку на шляху нам зустрінеться с. Баранівка, 6 км. від центру Бережан. Тут розташований цікавий неоготичний костел, про який, нажаль, не зміг нічого знайти у інтернеті, навіть, на Гугл-мапі він не позначений. Бережанський краєзнавець Михайло Музичка вважає, що будівля - першої половини ХХ століття, можливо, майстерня архитектора Захарієвича, який збудував схожий костел у с. Надрічне, Бережанського району.
костел у с. Баранівка
Від Баранівки до Куропатників - 5 км непоганого асфальту.
На в'їзді у Куропатники з боку Баранівки
Інше джерело знаходиться на в’їзді у село, воно гарно облаштовано, але назви та слави “цілющого” чи “св’ятого”, чомусь, не має... Але, вода дуже смачна!
Джерело на в'їзді у Куропатники.
Якщо повернути від джерела праворуч (дорога йде вгору), можна під'їхати до костелу Різдва Св. Івана Хрестителя. Та, оскільки біля костелу я був минулого разу, вирішив їхати на Потік - Ценів.
У центрі Куропатників у невеликому парку стоїть пам’ятник Тарасові Шевченку.
"Дорога" Куропатники - Потік - Ценів
Дорога Потік - Ценів
З Бережан до Куропатників, до речі, доволі гарні дороги, а ось далі, в бік с. Потік, починається сяк-так прикатаний щебінь. Вкотре подумки подякував фірмі “SCHWALBE” за чудові шини! :)
Від Куропатників до Ценіва 8 км отакого щебеню, але на в’їзді до Ценіва забуваєш про дорожні негаразди: праворуч на горбу височіє старовинна дерев’яна церква Святого архистратига Михаїла, збудована у 1761 році. Церкву двічі реставрували (реставрована 1873 і 1972 роках), тому вона у гарному стані, хоча у ній не правлять - є нова мурована церква Успіння Праведної Анни (1997 р.)
с. Ценів, церква Св. Архистратига Михаїла
с. Ценів, церква Св. Архистратига Михаїла
с. Ценів, церква Св. Архистратига Михаїла
с. Ценів, церква Успіння Праведної Анни
Також, у Ценові є старий млин, який зусиллями громади та за допомогою програми Євросоюзу зараз працює. Хоча, звісно, це не рятує ситуацію: практично усе село - “в поляків та чехів”, як казали мені місцеві.
Взагалі, історія с. Ценів дуже насичена, незважаючи на те, що розташоване село у “глибинці”, поодаль від великих доріг. Але, усі зайди, починаючи з татар, а потім австрійці, поляки, “перші совіти” - не обійшли село “увагою”. Навіть стаття у Вікіпедії доволі велика, як для невеликого села! Та, Ценів має ще свого Літописця! Уродженець Ценіва Іван Мартинюк видав у США ґрунтовну працю про рідне село:
Тут історія, культура, побут, етнографія... Дуже хотів би мати цю книжку в себе, та видана вона була у Америці. У Ценові мені її люб’язно показав пан Ярослав Мартинюк, нащадок п. Івана Мартинюка.
З Ценіва (чи Ценова, агов, філологи!) виїхав на трасу Зборів - Козова та по гарному асфальту невдовзі був вже у Бережанах. Тут, щоправда, варто зауважити - трохи поблукав перед виїздом на трасу, не на тій розвилці повернув. Не стидайтеся питати місцевих! :)
Прямо попереду у долині - с. Ценів
Гарних вам подорожей!