Мандри Україною: Бердичів
Монастир Кармелітів Босих у Бердичеві
Про минуле Бердичева можна багато знайти в інтернеті: про десять щорічних ярмарків, які конкурували з Лейпцигом, про 93 відсотки євреїв серед міського населення, про шлюб Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською у костелі святої Варвари... Ну й, зрозуміло, війни Середніх віків та сучасні, вкупі із Другою Світовою, не оминули цей куточок у глибинці України. Тож, любителі історичних фактів - прошу до Гугла та Вікіпедії :) Тут, просто - трохи світлин, що зробив на протязі одного травневого дня перших моїх відвідин цього гарного містечка у Житомирській області.
Маріїнський костел монастиря кармелітів босих
Костел Св. Варвари, у якому Оноре де Бальзак брав шлюб з Евеліною Ганською.
Костел Святої Варвари, інтер’єр
Зауважу, що приїхав я недільним ранком, в усіх храмах - православних та католицьких, йшли Служби. Домовлятися про зйомки всередині було вже пізно тож, довелося задовольнитися вуличними кадрами.
Взагалі, Бердичів справив враження міста спокійного, чистого та релігійного: крім, власне, богослужінь, Церкви ведуть різноманітну виховну та громадську роботу. А на території монастиря знайшли притулок художня та музична школи.
А, що ж, саме місто? Старовинної архітектури залишилося небагато, та й ці будинки, як це повсякчас буває, спотворені сучасними "прикметами": металопластиковими вікнами та супутниковими антенами, вже не кажучи про пошесть перетворювати балкони на "лоджії"... Повбивав би! ®
Та, деінде, натрапляєш на перлини! Зверніть увагу на ліпнину над вікнами (а, також, на те, що вікна не заґратовані, як це ведеться у великих містах)
Така ліпнина була на бердичівських будинках - експозиція музею історії Бердичева (до речі, музей розташований на території монастиря Кармелітів Босих)
Як в усіх невеликих містах - велосипеди у пошані.
Як київський вело-байкер, бо-білому заздрю такій вело-парковці!
"Місток закоханих" на р. Гнилоп'ять, де до огорожі закохані пари чіпляють замки, на знак своєї любові назавжди...
Шлюз на ставу р. Гнилоп'ять
Річка у Бердичеві, хоч й зветься Гнилоп’ять, але доволі симпатична та чистенька, про що свідчить наявність рибалок по берегах.
Але, від сьогодення не сховаєшся й у Бердичеві: Меморіал Небесній Сотні на центральній площі та відомий, нині, усім українцям, № телефону 565...
Старі пам’ятники у Бердичеві не чіпають: по-перше, частина історії міста, по-друге - є у цьому написі, як на мене, якась, щирість та наївна віра у краще життя, яке, здавалося, має ось-ось бути...
вулиця Карла Лібнехта
Центральна вулиця - Карла Лібнехта, на диво, широка. Можливо, саме тут, колись, проводили знамениті бердичівські ярмарки та безліч возів, коней та яток з крамом вимагало великих площ?
Тут було розташоване єврейське ґетто, де гітлерівцями було знищено 30 000 євреїв Бердичева.
Ось таким я побачив Бердичів... З Києва можна доїхати маршруткою з автостанції "Дачна" за 2 години та 46 гривень, щоправда, вертався іншим автобусом й за трохи вищу суму - 60 гривень. Але, є ще електричка, тож, як мовиться, "можливі варіанти"!
Цікавих подорожей!