Про запахи...
Щодня до нашого мозку потрапляє безліч інформації... безліч інформації і всього п"ять каналів її надходження: ми бачимо, чуємо, торкаємось, смакуємо, відчуваємо запахи...
Мені важко уявити ранок без аромату каву, який вже багато років символізує для мене початок нового дня, важко уявити новорічні свята без стійкого запаху хвої в домі, таких прикладів можна наводити безліч... Та є запахи які назавжди прив"язані до конкретних людей, незрозумілі для сторонніх асоціації які мають значення тільки для тебе. Так вже пройшло багато років, а ти й досі згадуєш діда, коли відчуваєш аромат яблучного вина. Здається ця картина назавди врізалася в пам"ять: прохолодний листопадовий вечір, накритий стіл, тепло від пічки, маленькі килішки із напоєм янтарного кольору. Його сірий костюм трійка, який він завжди надягав коли приїздили гості, впевнені і сповнені гідності рухи, геть сиве довге волосся, особлива манери балачки і пальці ледь пожовтілі від тютюну тисяч цигарок. Такий собі сільський інтелігент, і просто гарна людина, зрештою не позбавлена недоліків як і всі ми. Я більше ніде не коштував такого вина, і інколи мені дуже хочеться щоб він знову зустрів мене біля воріт, як то було колись...
Мені важко уявити ранок без аромату каву, який вже багато років символізує для мене початок нового дня, важко уявити новорічні свята без стійкого запаху хвої в домі, таких прикладів можна наводити безліч... Та є запахи які назавжди прив"язані до конкретних людей, незрозумілі для сторонніх асоціації які мають значення тільки для тебе. Так вже пройшло багато років, а ти й досі згадуєш діда, коли відчуваєш аромат яблучного вина. Здається ця картина назавди врізалася в пам"ять: прохолодний листопадовий вечір, накритий стіл, тепло від пічки, маленькі килішки із напоєм янтарного кольору. Його сірий костюм трійка, який він завжди надягав коли приїздили гості, впевнені і сповнені гідності рухи, геть сиве довге волосся, особлива манери балачки і пальці ледь пожовтілі від тютюну тисяч цигарок. Такий собі сільський інтелігент, і просто гарна людина, зрештою не позбавлена недоліків як і всі ми. Я більше ніде не коштував такого вина, і інколи мені дуже хочеться щоб він знову зустрів мене біля воріт, як то було колись...