Невеликі роздуми про добро і зло
«Кто знает, что есть добро и что есть зло в этом мире? Кинжал хорош для того у кого он есть. И плох, если если его не окажется в нужную минуту».
(к/ф«Белое солнце пустыни»)
Спочатку я зазирнув до тлумачних словників і відповіді мене не задовольнили. Практично всі вважають категорії добра і зла етичними і ставлять їх у протилежність одна одній, або дають різні відсторонені тлумачення. Наприклад для добра - „висловлювання згоди у розмові”. Але суспільна мораль, етика змінюються, а згадувані поняття поза часом.
Тоді я звернувся до казок, де вони виступають чіткими для розуміння.
Тут немає двозначностей: герой завжди герой, він уособлення добра. Баба Яга, навіть коли годує героя, чи готує йому помитись, все рівно втілення зла.
Головний персонаж завжди сперечається з антигероєм, без якого власне і дійства немає. Представники зла, або темних сил, весь час сперечаються між собою, і часто прикриваються маскою добра.
Потім вирішив неупереджено оцінити помаранчеву революцію, яка, по-перше, яскрава подія, а, по-друге, на фоні сьогоднішнього роздраю, сприймається як добро, принаймні мною, як її учасником. Але керманичі з обох боків стверджують, що мали своїх інформаторів у лавах супротивників, що існували таємні домовленості, технології. Тобто, керівники опирались на дії зрадників, і „біло-голубих” зрадили в той час більше. Далі, добро не потребує віддяки, воно безкорисне за своєю суттю. А революція закінчилася появою „любих друзів”, які претендували на своє особливе відзначення, інші учасники в своїх сподіваннях були введені в оману, розчарування велике, бо очікування добра скінчилося великою подякою. Інакше бути, мабуть, і не могло, бо, коли є борг, виникає обов’язок, винність. Власне, слово „дължън” означає зобов’язаний, грішний. У молитві ми просимо „прости нам борги наші ...”, визнаючи свою гріховність перед Всевишнім. Таким чином, виходить, зло боролося зі злом?
Порівнюючи добро і зло, з точки зору ефективності, видно, що останнє більше відповідає цьому критерію, його енергія більш концентрована, цілеспрямована, результати практично миттєві і очевидні. Добро більш енергозатратне, повільніше, його наслідки неочевидні і проявляються лише з часом. Це добре видно на прикладі будинку: зруйнувати його можна швидко, а збудувати - майже трудовий подвиг. Але здоровий глузд і реальне життя демонструють, що, і будується багато, і після всіх воєн і погромів Київ все рівно красень. Чому ж зло не бере гору, маючи перевагу?
Справа в тому, що зло паразитує на добрі. Народні обранці наочний приклад цього. Вони ж тільки про Україну і народ думають, і радіють. Прям таки вони „ з думкою цією лягають, і з думкою цією встають”. Тому-то, доходячи до якоїсь межі, зло намагається зупинитись, але будучи ненаситним , знаходить замість добра інший об’єкт і починає їсти себе самого. Наочний приклад - поведінка тих самих народних обранців.
Якщо ж зло не встигає схаменутись, тоді зникають міста, цілі народи і на згарищах вже немає місця ні добру, ні злу. Настає спокій.
А живе, воно ж рухом живе і має метою свого існування виживання, та як похідне - пристосування до умов середовища. Людина запровадила ще й цінності: здоров’я, спокій, впевненість, свобода.
Гроші виступають як універсальний інструмент, слугуючи засобом забезпечення тієї чи іншої категорії. Власне, тут і виникає підміна понять, що спричиняє виникнення проблем, коли цінності підміняються інструментом. І гроші із засобу, виступають метою існування. Тобто гроші не є втіленням добра чи зла. Вони просто слугують для забезпечення як першого так і другого.
Власне, я схиляюся до думки, що добро - це і є досягнення, опанування вказаними цінностями. Або хоча б, для початку, здоров’ям, тобто перебування в стані душевного спокою, духовної сили, тілесної стійкості.