Про шахту №8

Mar 27, 2012 22:19

Почали дивитися цей документальний фільм. Я не спеціаліст з документалістики, але якось не дуже... Художня вартість тобто. Але тим, хто ніколи не був на Сході, у маленьких містечках, варто подивитися. У стрічці нема нагнітань та підвивання з причитаннями. Я в дитинстві багато часу провела на Сході, у Луганській області. Коли моїй мамі було 5 років, її батьки вирішили поїхати в Україну, на Донбас шукати кращої долі. Перед тим пробували Сибір. Кажуть, треба було лишатися там.

Але я про інше хотіла сказати. Чому фільм зняли з показу? І ніби взагалі заборонили? Тому що не хочеться демонструвати таку свою сторону широкому загалові. У кожної людини в приватному житті, у кожної країни в історії, скрізь є якийсь скелет у шафі. І чи хочеться його витягати для загального перемивання кісточок? Соромно ВФЯ, соромно донецьким, та й простим людям не менш соромно. Так мені здається.

Та прикро, що не вистачило сміливості це зробити. Адже, як відомо, якщо нарив не вскрити, то згодом може доведеться ампутувати кінцівку.

Правда, є й інша думка. Мовляв, це такий піар, щоб фільм набув більшого розголосу. Не знаю, подивимось.

Але, вважаю, цю тему не потрібно забувати.

кіно, політіко

Previous post Next post
Up