Про вагітність
Стан вагітності дуже класний. Я б навіть сказала, що це процес. Ти щось плануєш, чомусь вчишся, готуєш якийсь грунт, уявляєш собі майбутню дитину. Але попри це все ти не можеш повністю усвідомити, що на тебе очікує, літаєш собі у мріях. І тільки на останніх тижнях вагітності приходить прозріння.
Коли починає боліти поперек, важко ходити, неможливо спати і ти вже справді собі не належиш, то в голові є дві думки - "хоч би це швидше сталось" і "як же я боюсь, хай все буде так, як є зараз".
Ось так і у нас зараз. Тільки пізно вже нити і лякатись. Бо процес незворотний і дитина вже є. Відмотати назад брехню, обкрадання, приниження та побої вже неможливо. Україна без цих мудаків вже є. А народжувати не так боляче, якщо думати не про себе, а про дитину - уявіть, як їй страшно, вона ж не знає, що чекає її тут з нами.
Так просто має бути.
П.С. А ще таке приємне відчуття гордості за українських чоловіків, за всіх - і там, і тут, бо вони без істерик, мужньо і відповідально роблять кожен свою справу на користь спільної.
Коли починає боліти поперек, важко ходити, неможливо спати і ти вже справді собі не належиш, то в голові є дві думки - "хоч би це швидше сталось" і "як же я боюсь, хай все буде так, як є зараз".
Ось так і у нас зараз. Тільки пізно вже нити і лякатись. Бо процес незворотний і дитина вже є. Відмотати назад брехню, обкрадання, приниження та побої вже неможливо. Україна без цих мудаків вже є. А народжувати не так боляче, якщо думати не про себе, а про дитину - уявіть, як їй страшно, вона ж не знає, що чекає її тут з нами.
Так просто має бути.
П.С. А ще таке приємне відчуття гордості за українських чоловіків, за всіх - і там, і тут, бо вони без істерик, мужньо і відповідально роблять кожен свою справу на користь спільної.