(no subject)
колись я піду у льотчики
я стійко переноситиму всі негаразди служби
я вчасно виходитиму в ефір
я навчусь не боятись вистоти
лише з одною метою
шоб одного квітневого ранку коли ти ше спатимеш
розсипати пролітаючи ад твоїм будинком
мільйони кольорових повітряних кульок...
Я вже давно не пишу так яскраво і по-дитячому, як раніше. Стільки вже років минуло. І якщо не говорити про війну, вибори та курс долара, все стало як у дорослих. Податкові декларації, перезування машини в зимову гуму, святкування дня народження Поліни в ресторані власним коштом, важке тренування в спортзалі як найкращий варіант вечірнього відпочинку, перша дитяча хвороба та самостійні рішення з приводу її обстеження та лікування. І вже зовсім немає часу та натхнення писати про цокання підборами по асфальту. А ще я забула, коли востаннє фарбувалася, та і мій щоденний одяг вже не короткі сукні та підбори, а джинси і тімберленди. Мені так не вистачає в житті тих емоцій, солодкого очікування на закоханість та вечорів он-лайн. Я була такою наївною та світлою. Я читаю себе ту, 6 років тому, і посміхаюся. Мила і безпосередня дитина, яку хочеться пригорнути і не дати зробити всі помилки, які були зроблені.
Мені на днях наснився дивний сон. Спочатку почали труситися руки і голова почала придумувати страшні варіанти, чому Ти в моєму сні.
Дякувати Богу, Ти живий. Дякую Тобі, Ти живий.
я стійко переноситиму всі негаразди служби
я вчасно виходитиму в ефір
я навчусь не боятись вистоти
лише з одною метою
шоб одного квітневого ранку коли ти ше спатимеш
розсипати пролітаючи ад твоїм будинком
мільйони кольорових повітряних кульок...
Я вже давно не пишу так яскраво і по-дитячому, як раніше. Стільки вже років минуло. І якщо не говорити про війну, вибори та курс долара, все стало як у дорослих. Податкові декларації, перезування машини в зимову гуму, святкування дня народження Поліни в ресторані власним коштом, важке тренування в спортзалі як найкращий варіант вечірнього відпочинку, перша дитяча хвороба та самостійні рішення з приводу її обстеження та лікування. І вже зовсім немає часу та натхнення писати про цокання підборами по асфальту. А ще я забула, коли востаннє фарбувалася, та і мій щоденний одяг вже не короткі сукні та підбори, а джинси і тімберленди. Мені так не вистачає в житті тих емоцій, солодкого очікування на закоханість та вечорів он-лайн. Я була такою наївною та світлою. Я читаю себе ту, 6 років тому, і посміхаюся. Мила і безпосередня дитина, яку хочеться пригорнути і не дати зробити всі помилки, які були зроблені.
Мені на днях наснився дивний сон. Спочатку почали труситися руки і голова почала придумувати страшні варіанти, чому Ти в моєму сні.
Дякувати Богу, Ти живий. Дякую Тобі, Ти живий.