(мо, ди) ..більність
Коли в мене тільки з'явився мобільний, це було щось майже інтимне. Його знали тільки найближчі люди ("ненайближчі" просто не знали, що він в мене є), і коли я чула дзвінок, хоч в мене і стояла єдина мелодія на всіх, завжди було приємно. Тепер приємно набагато менше.
От що мене немало дратує, так це коли різного роду компанії, послугами яких, я користуюсь, просять номер мобільного телефону, хоча для мене як клієнта (для якого, між іншим, компанія робить все можливе, аби користуватись їх послугами було зручно) більш прийнятним є спілкування електронною поштою.
Я розумію, що для "менеджера" легше зателефонувати, бо грамотно писати ще ж треба вміти, ну і звісно за написане інколи доводиться відповідати. Але у 80 відсотках випадків, коли телефону цей же "менеджер" розмовляти мені не зручно, бо:
- я не бачу перед собою даних, не знаю на пам'ять ідентифікаційний код (обманюю, знаю, але номер паспорта точно не знаю), в мене немає ручки, щоб записати дані, і навіть якщо є, я не хочу писати на руці або серветці;
- я якраз відчиняю двері, тримаючи в іншій сумочку, пакет з продуктами і мокру парасольку;
- в цей момент я в супермаркеті (на вокзалі, в метро, ), і половина розмови переривається оголошенням про все прекрасне, що пропонує сьогодні наш магазин;
(примітка: якщо цей "менеджер" - ріелтор, після фрази "Я не можу зараз розмовляти", обв'язково зателефонує через 5 хвилин :)
- я в маршрутці, і не хочу зараз обговорювати важливі фінансові питання;
- я просто не візьму слухавку, бо вибачте, але в "лейдіс рум" я ходжу без мобільного;
- в суботу в 9 ранку я сплю.
І хоч наголошувала, що зі мною краще звязуватись електронною поштою, "менеджер" вперто буде ігнорувати прохання, і відповідно витрачати море часу на пусті телефонні дзвінки.
І що саме цікаве, коли я сама напишу цьому "менеджеру" поштою, він перед тим, як відповісти, перетелефонує, щоб вияснити деталі. )))
Про банки, тобто. Було б дуже зручно, якби спілкування з ними можна було ввести в рамки електронної пошти, але безпека не дозволяє. Але використовувати для підвищення безпеки мобільні телефони (особливо, якщо клієнт явно не в захваті від цього) теж не обв'язково.
Колись одному банку була акція, вищий відсоток на депозит надавася тим, хто відправить з мобільного код підтвердження на певний номер. А це вже дискримінація, люди без мобільних телефонів отримували менші відсотки.
А ще вони вносять твій номер в клієнтську базу, до якої мають доступ працівники будь-якого відділення їх банку, і мало того, що розсилать тобі спамески, так ще працівники дозволяють собі використовувати здавалось би конфіденційну інформацію в особистих цілях: напириклад "позичити", номер з бази даних, щоб додатково ще 5 раз запропонувати клієнтці сходити на побачення. (А що, вигідно мабуть, шукати суджену за рухом грошових коштів на її рахунках))).
Ну і недавнє. Вчора зателефонувала в сервісну службу банку щоб розбокувати карту. Після того, як були зверені всі дані, в мене попросили номер мобільного телефону, щоб зв'язатися зі мною ПРОТЯГОМ ДОБИ (а що, вони ж цілодобово пряцюють), відповівши на дзвінок я повинна буду повторно назвати деякі дані, якщо я не відповім на дзвінок або не зможу пригадати ідентифікаційний номер, процедуру потрібно починати з початку. Дуже зручна система, все для клієнта.
Хоча, зрештою, намає сому скаржитись, мені ж так ніхто не зателефонував, і карта далі заблокована (Приватбанку гарячий привіт!).
От що мене немало дратує, так це коли різного роду компанії, послугами яких, я користуюсь, просять номер мобільного телефону, хоча для мене як клієнта (для якого, між іншим, компанія робить все можливе, аби користуватись їх послугами було зручно) більш прийнятним є спілкування електронною поштою.
Я розумію, що для "менеджера" легше зателефонувати, бо грамотно писати ще ж треба вміти, ну і звісно за написане інколи доводиться відповідати. Але у 80 відсотках випадків, коли телефону цей же "менеджер" розмовляти мені не зручно, бо:
- я не бачу перед собою даних, не знаю на пам'ять ідентифікаційний код (обманюю, знаю, але номер паспорта точно не знаю), в мене немає ручки, щоб записати дані, і навіть якщо є, я не хочу писати на руці або серветці;
- я якраз відчиняю двері, тримаючи в іншій сумочку, пакет з продуктами і мокру парасольку;
- в цей момент я в супермаркеті (на вокзалі, в метро, ), і половина розмови переривається оголошенням про все прекрасне, що пропонує сьогодні наш магазин;
(примітка: якщо цей "менеджер" - ріелтор, після фрази "Я не можу зараз розмовляти", обв'язково зателефонує через 5 хвилин :)
- я в маршрутці, і не хочу зараз обговорювати важливі фінансові питання;
- я просто не візьму слухавку, бо вибачте, але в "лейдіс рум" я ходжу без мобільного;
- в суботу в 9 ранку я сплю.
І хоч наголошувала, що зі мною краще звязуватись електронною поштою, "менеджер" вперто буде ігнорувати прохання, і відповідно витрачати море часу на пусті телефонні дзвінки.
І що саме цікаве, коли я сама напишу цьому "менеджеру" поштою, він перед тим, як відповісти, перетелефонує, щоб вияснити деталі. )))
Про банки, тобто. Було б дуже зручно, якби спілкування з ними можна було ввести в рамки електронної пошти, але безпека не дозволяє. Але використовувати для підвищення безпеки мобільні телефони (особливо, якщо клієнт явно не в захваті від цього) теж не обв'язково.
Колись одному банку була акція, вищий відсоток на депозит надавася тим, хто відправить з мобільного код підтвердження на певний номер. А це вже дискримінація, люди без мобільних телефонів отримували менші відсотки.
А ще вони вносять твій номер в клієнтську базу, до якої мають доступ працівники будь-якого відділення їх банку, і мало того, що розсилать тобі спамески, так ще працівники дозволяють собі використовувати здавалось би конфіденційну інформацію в особистих цілях: напириклад "позичити", номер з бази даних, щоб додатково ще 5 раз запропонувати клієнтці сходити на побачення. (А що, вигідно мабуть, шукати суджену за рухом грошових коштів на її рахунках))).
Ну і недавнє. Вчора зателефонувала в сервісну службу банку щоб розбокувати карту. Після того, як були зверені всі дані, в мене попросили номер мобільного телефону, щоб зв'язатися зі мною ПРОТЯГОМ ДОБИ (а що, вони ж цілодобово пряцюють), відповівши на дзвінок я повинна буду повторно назвати деякі дані, якщо я не відповім на дзвінок або не зможу пригадати ідентифікаційний номер, процедуру потрібно починати з початку. Дуже зручна система, все для клієнта.
Хоча, зрештою, намає сому скаржитись, мені ж так ніхто не зателефонував, і карта далі заблокована (Приватбанку гарячий привіт!).