Moments in my life
Моя бабуся пам'ятає своє життя з завидною точністю і, що для мене просто неймовірно, з правильною послідовністю.
А я свого життя не пам'ятаю. Я не пам'ятаю, як виглядала в 10 класі, як на 2 курсі, і навіть як півроку тому. Складання фотографій у хронологічній послідовності - то для мене заняття складне, і треба визнати марне, бо все рівно не складу.
Зате я так добре і так точно пам'ятаю моменти…
***
Сиджу і дивлюсь на клавіатуру. Довгим, але розмитим поглядом. Через якийсь час здогадуюсь, чому дивлюсь, шукаю ''зірочку'' Потім відводжу носа трохи вище і трохи вбік. Знайшла. І не одну (:
***
Я стою задерши голову догори і посміхаюсь стелі. -
- Сьогодні ми будемо гуляти. На вулиці сонечко. Я обв'язково придумаю для вас щось цікаве.
В дитинстві я вірила в серіали. І думала, що мене знімають приховані камери, а потім показують по-телевізору дітям якоїсь далекої країни. Шкода, що більше так не думаю.
***
Мої білоруські канікули. Сусідський хлопчик тягне мене кудись подалі від села. Минаємо сад, чиїсь городи, далі якась дерев'яна будівля. Він пропихає голову у вікно і починає видавати якісь не зрозумілі мені звуки. Я обурена. А потім звідти вилітають голуби і довго кружляють над нами.
***
- Ти багата?
- Ну, не знаю… Як всі, мабуть.
- А скільки в тебе плать?
- Не знаю, не рахувала.
- А кімната в тебе своя є?
- Є.
- І лялька Барбі в тебе є?
-Ну є кілька.
- Тоді ти дуууже багата.
***
Тато бере мене за руку і заводить туди. В море. Вперше. Мені холодно, трохи лячно, але разом з тим так приємно відчувати, як кожен мій крок підхоплює якась невідома сила, я ще не знаю, хто вона, але я точно знаю, що вона зі мною.
***
- Сьогодні в мене в дома через тебе була лекція про безпечний секс.
- ?
- Ну ти вчора як завжди всілася в машину догори ногами...
-і...
-І я забув стерти відбитки твоїх ніг з заднього скла.
***
Урок німецької. Останній урок у нашого вчителя. Він намагається пояснити, що він уде давно на пенсії, що працював тут тимчасово, поки "постійна" вчителька була в декретній відпустці. Я навіть не намагаюсь приховати сліз. Відпрошуюсь в туалет, а насправді виходжу на вулицю, сідаю на сходи і реву, сама з себе сміюсь і далі реву. Через кілька хвилин якимось дивом туди ж на сходи (і з тою ж ціллю) виходить моя подружка. Тепер ми дует…
"Такі по туалетах не плачуть" - ходило потім по школі.
Жовта завіса.
А я свого життя не пам'ятаю. Я не пам'ятаю, як виглядала в 10 класі, як на 2 курсі, і навіть як півроку тому. Складання фотографій у хронологічній послідовності - то для мене заняття складне, і треба визнати марне, бо все рівно не складу.
Зате я так добре і так точно пам'ятаю моменти…
***
Сиджу і дивлюсь на клавіатуру. Довгим, але розмитим поглядом. Через якийсь час здогадуюсь, чому дивлюсь, шукаю ''зірочку'' Потім відводжу носа трохи вище і трохи вбік. Знайшла. І не одну (:
***
Я стою задерши голову догори і посміхаюсь стелі. -
- Сьогодні ми будемо гуляти. На вулиці сонечко. Я обв'язково придумаю для вас щось цікаве.
В дитинстві я вірила в серіали. І думала, що мене знімають приховані камери, а потім показують по-телевізору дітям якоїсь далекої країни. Шкода, що більше так не думаю.
***
Мої білоруські канікули. Сусідський хлопчик тягне мене кудись подалі від села. Минаємо сад, чиїсь городи, далі якась дерев'яна будівля. Він пропихає голову у вікно і починає видавати якісь не зрозумілі мені звуки. Я обурена. А потім звідти вилітають голуби і довго кружляють над нами.
***
- Ти багата?
- Ну, не знаю… Як всі, мабуть.
- А скільки в тебе плать?
- Не знаю, не рахувала.
- А кімната в тебе своя є?
- Є.
- І лялька Барбі в тебе є?
-Ну є кілька.
- Тоді ти дуууже багата.
***
Тато бере мене за руку і заводить туди. В море. Вперше. Мені холодно, трохи лячно, але разом з тим так приємно відчувати, як кожен мій крок підхоплює якась невідома сила, я ще не знаю, хто вона, але я точно знаю, що вона зі мною.
***
- Сьогодні в мене в дома через тебе була лекція про безпечний секс.
- ?
- Ну ти вчора як завжди всілася в машину догори ногами...
-і...
-І я забув стерти відбитки твоїх ніг з заднього скла.
***
Урок німецької. Останній урок у нашого вчителя. Він намагається пояснити, що він уде давно на пенсії, що працював тут тимчасово, поки "постійна" вчителька була в декретній відпустці. Я навіть не намагаюсь приховати сліз. Відпрошуюсь в туалет, а насправді виходжу на вулицю, сідаю на сходи і реву, сама з себе сміюсь і далі реву. Через кілька хвилин якимось дивом туди ж на сходи (і з тою ж ціллю) виходить моя подружка. Тепер ми дует…
"Такі по туалетах не плачуть" - ходило потім по школі.
Жовта завіса.