Квіти для неї

Feb 13, 2013 12:59

Зараз модно критикувати букетодаріння, давлячи на жалість до мертвих квітів. От про це я і накидав гісторійку
....
Ще здалеку я помічаю її незадоволене обличчя. Моя посмішка по інерції тримається - може пронесе.
- Ну от навіщо ці квіти?
Її обличчя лиш трохи скривилося при цих словах, але достатньо, щоб втратити свою привабливість. Тонка межа. Таки сьогодні не пронесе. Заходимо до піцерії й чекаємо на офіціанта

- Ну я не люблю, коли дарують квіти! Бо от якщо задуматися, то як це виглядає? От ти увесь такий щасливий ідеш на радісну зустріч з дорогою людино, і тобі спадає на думку, чом би не купити гарних, мертвих квітів, квітів убитих спеціально для мене?
- Да, і справді якось неправильно.
- От ця квітка росла собі, розумієш, раділа життю, а тут овва і її не вбивають, а лишають її вмирати повільною смертю. І все це для мене? Я такого не хочу!

Офіціант кладе на стіл меню. Її сердиті очі добрішають, поїдаючи вдалі зображення страв.

- Мммм, не знаю, що вибрати? Може ось цю з салямі?
- А з чого це салямі?
- Не знаю, яловичина, чи, може, свинина. Чи ліпше взяти «Морську» з восьминогами і креветками?
- Вибирай, що хочеш.
- Таки спробую «Морську»

Вона їсть шматок за шматком, розвеселилася, мене хвалили, я щось хороше говорив у відповідь.

- Так смачно! Дякую.
- Все спеціально для тебе, дорогенька, і піцца, і квіти.

мои фантазии, мої фантазії

Previous post Next post
Up