хх-і
колись давно-давно, а точніше в 17-18 ст., жив в англії вільям конґрев і писав комедії. в одній з них був епізод про те, як старша багата пані, а точніше леді вішфорт, збиралася прийняти одного залицяльника, а точніше сера вілфула вітвуда, і радилася зі своєю служницею, як їй ліпше це зробить - сидячи, стоячи чи лежачи на софі. порішили на софі.
а потім старицький всьо списав у конґрева і став відомим українським драматургом. а дереш всьо списав у стівена лютера кінга. тільки без лютера.
отак леді проня прокопівна вішфорт і понині махає ніжкою з тахти на сцені до сера вілфула вітвуда голохвастого. можна було б сказати "єдність протилежностей", але це зовсім не в тему.
а потім старицький всьо списав у конґрева і став відомим українським драматургом. а дереш всьо списав у стівена лютера кінга. тільки без лютера.
отак леді проня прокопівна вішфорт і понині махає ніжкою з тахти на сцені до сера вілфула вітвуда голохвастого. можна було б сказати "єдність протилежностей", але це зовсім не в тему.