сьогодні.
23 лютого 1999 року - Президент України - Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято - День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого». Цим указом президент Кучма продовжив радянську традицію - в Радянському Союзі цей день також вважався офіційним державним святом - «Днем Радянської Армії та Військово-Морського флоту».
склалось так, що останні пару років я не вважаю за необхідність вітати своїх однолітків (і тим паче менших хлопців) з цим святом.. адже по суті - це свято для тих, хто служив у радянській армії та, як мінімум, мав у "планах" захищати вітчизну! а для "сьогоднішніх" солдатів є чудове свято 6 грудня - День Збройних Сил України!
одногрупників так сьогодні і не привітали.. і навіть не тому що я не організувала (це ж по суті мій обов'язок, як старости), а просто всі промовчали і культурно впали на мороз.. звичайно пізніше зберемось, відзначимо це якоюсь піцою з вином/пивом/соком.. та й це бажання відсутнє, особливо після того, як один близький друг заявив: "Накой тебе та Украина? я вообще ее презираю! при первой же возможности свалил бы отсуда нахер!" !!!
ну от і який з нього захисник вітчизни? звичайно розумію, що наше місто вважається майже(!!) російським.. але гнобити країну, в якій народився/живеш/швидше за все й помреш..
сперичатись тут марно, переконувати й подавна..
тата привітаю. вже йому млинці смажу, з сиром домашнім, як любить..
отак от.
