читаючи.
це вперше я так занурилась у прочитання книги.
усі 280 сторінок пролетіли за 2 дні.. тому писати про враження не було змоги, занадто багато думок і ніякої логіки..
через певний час, змусила себе перечитати знову. але вже не для гаяння часу, а для осмислення написаного.
як і до цього, Дереш створює в моїй уяві анархію!! до того ж так вміло та повільно, що усвідомлення цього настає не одразу.
про те що творилось у нього в голові під час написання *Трохи пітьми* мені навіть страшно думати. і чому всі вважають, що в останньому романі у Любка "здвиг по фазі"? як на мене, то даний витвір набагато крейзанутіший!! але то особисто моя думка..
загалом, сподобалось. але після прочитання останньої сторінки захотілось спалити книжку..
якось так все у голові сумбурно та не зрозуміло, що навіть не знаю що ще можна написати...
читати людям з слабкою психікою, дітям та вагітним жінкам не раджу.
от..
усі 280 сторінок пролетіли за 2 дні.. тому писати про враження не було змоги, занадто багато думок і ніякої логіки..
через певний час, змусила себе перечитати знову. але вже не для гаяння часу, а для осмислення написаного.
як і до цього, Дереш створює в моїй уяві анархію!! до того ж так вміло та повільно, що усвідомлення цього настає не одразу.
про те що творилось у нього в голові під час написання *Трохи пітьми* мені навіть страшно думати. і чому всі вважають, що в останньому романі у Любка "здвиг по фазі"? як на мене, то даний витвір набагато крейзанутіший!! але то особисто моя думка..
загалом, сподобалось. але після прочитання останньої сторінки захотілось спалити книжку..
якось так все у голові сумбурно та не зрозуміло, що навіть не знаю що ще можна написати...
читати людям з слабкою психікою, дітям та вагітним жінкам не раджу.
от..