Минуло 35 років від підписання Завершального акту Наради у справах безпеки й співпраці у Европі
30 липня - 1 серпня 1975 року у Гельсінкі відбулась Нарада з безпеки та співробітництва у Европі, на якій була підписана одна з фундаментальних міжнародних угод, що визначила засади співіснування європейських країн та дотримання ними людських прав. Завершальний Гельсінський Акт став кульмінацією процесу розрядки напруженості: 35 країн домовилися про політичну і економічну співпрацю, а також зобов'язалися дотримуватись прав людини. Його підписання створило передумови для виникнення на континенті громадянського правозахисного руху, а в Україні почався новий, ненасильницький етап боротьби за державну самостійність, громадянські права та демократію.
1 серпня 1975 р. у столиці Фінляндії Гельсінкі представники Австрії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, Німецької Демократичної Республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Кіпру, Ліхтенштейну, Люксембурга, Мальти, Монако, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Маріно, Ватиканського Святійшого Престолу, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Туреччини, Фінляндії, Франції, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції та Югославії підписали Завершальний акт Наради по безпеці і співпраці в Европі.
Нарада була скликана за пропозицією соціалістичних держав-учасників Варшавського договору і проходила у три етапи. З 3 до 7 липня 1973 р. у Гельсінкі радилися міністри закордонних справ. Другий етап наради проходив в Женеві з 18 вересня 1973 р. до 21 липня 1975 р. турами тривалістю від 3 до 6 місяців на рівні делегатів і експертів, призначених державами-учасниками. Завершальним акордом стала зустріч у Гельсінкі 30 липня - 1 серпня 1975 р. вищих державних і політичних лідерів.
Міждержавні домовленості були згруповані у декілька розділів:
У першому розділі, що стосувались питань безпеки в Европі, було сформульовані 10 принципів, що визначають правила і норми взаємин і співпраці усіх держав - учасників Наради: суверенна рівність, повага до суверенних прав; незастосування сили або загрози силою; непорушність кордонів; територіальна цілісність держав; мирне врегулювання суперечок; невтручання у внутрішні справи; пошана прав людини і основних свобод, у тому числі свободи думки, совісті, релігії та переконань; рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею; співпраця між державами; добросовісне виконання зобов'язань з міжнародного права. Другий розділ погоджував основні сфери співпраці в області економіки, науки і техніки, захисту навколишнього середовища.Третій розділ порушує питання, що стосуються безпеки і співпраці у Середземномор'ї. Четвертий розділ містить положення про співпрацю у сфері культури, освіти, інформації та інших гуманітарних областях, при дотриманні узгоджених принципів міждержавних відносин, зокрема принципів невтручання у внутрішні справи і пошану суверенних прав держав.
Оригінал Завершального Акту був складений на англійській, іспанській, італійській, німецькій, російській та французькій мовах, і переданий урядові Фінляндської Республіки для зберігання в її архівах. Кожна з держав-учасників отримала завірену копію Акту. Домовленість з питання про подальші кроки після наради передбачала продовження багатобічного процесу, початого загальноєвропейською нарадою, результатом чого стали ціла низка нових угод, покликаних запобігати міждержавним конфліктам та долати їх наслідки. У 1994 р. Нарада була перейменована в Організацію з безпеки та співробітництва у Европі.
Постанова про права людини Завершального акту Наради у справах безпеки й співпраці у Европі стала підставою для утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська Група. Дотримання Гельсінських угод з прав людини залишається актуальним для української влади і за 35 років від їх підписання.
Джерела: dw-world.de prlib.ru ford.utexas.edu