![](http://www.nkta.org/Culture/food/georgbanquet.jpg)
Грузія і Евросоюз парафували угоду "Про взаємне визнання географічних назв, використовуваних (при маркуванні) на сільськогосподарській продукції і продуктах харчування". На першому етапі в ЕС будуть захищені назви 18 видів грузинських вин, у тому числі "Твіші", "Хванчкара", "Цинандалі", "Кіндзмараулі", "Сапераві", "Мукузані" і "Ахашені". Ці вина тепер мають законне право експортуватись до 27 країн ЕС.
Захист географічних зазначень є одним з головних елементів угод про торгівлю вином, укладених між ЕС і Швейцарією (у рамках угоди про торгівлю сільськогосподарськими товарами), країнами Балкан (у рамках угод про асоціацію і стабілізацію), Чилі (у рамках угоди про асоціацію), ЗСА (окрема угода про торгівлю вином), Австралією (окрема угода про торгівлю вином, підписана 1 грудня 2008) та ін. Головна увага у цих угодах приділена врегулюванню конфліктних випадків, пов'язаних з використанням географічних зазначень однієї сторони угоди винаробами іншої сторони. З Україною подібна угода не укладена.
На сьогодні в Україні є лише одне офіційно зареєстроване географічне зазначення походження товарів виноробної промисловості -
"Сонячна долина". Натомість Україна продовжує незаконно використовувати такі класичні назви продукції як "
шампанське" ,"
коньяк", "
портвейн", "
мадера", "
херес", "
кагор". Існують також конфлікти між українськими торговельними марками і европейськими географічними назвами, як наприклад, між ТМ "Котнар" та назвою румунського виноробного села
Cotnari. Без улагодження цих конфліктних ситуацій експорт українських вин до країн Евросоюзу є досить проблематичним. Основним же зовнішнім ринком для вітчизняних виноробів залишається Росія, куди поставляється понад 90% усього українського експорту.
Джерела:
bizzone.info lawgroup.com.ua ukrinform