майорять десь там в далині сподівання, надії
вони видимі, але не чіткі. бажані, але не знати як досяжні.
наближаються чи може рухаються по колу, а ти в центрі тіки спостерігаєш за тим безперервним рухом.
з усіх офісів, де я працювала, завжди у вікно видно київську телебашту. висока, стрімка, асоціативна.
а взагалі це вилиті думки ні про шо
другий тиждень в новому відділі. знову обживання і досвід
знову руда ;)
бажаю весни і посмішок вам
цьом