Надумане

Feb 26, 2011 00:04

 Нині прочитала книжку Люко Дашва "Село не Люди".
Не знаю, хоч то явно не світова класка, але книжка проймає, а ще вона дуже важка...
І банальним чтивом я б її не назвала. Якщо книжка тебе хоч над чимсь змушує
задуматися, значить вона прожила своє життя не даремно))
А ще нині вже не вперше зловила себе е думці, що я якийсь книжковий хамелеон.
Коли я читаю книжку,чи дивлюся якийсь гарний фільм (але з фільмами то рідше трапляється), то
завжди підсвідомо обираю собі якогось героя чи героїню, і зовсім не обовязково головного,
і якось підсвідомо починаю його наслідувати.
Зазвичай то триває доки я читаю книжку, і потім затягуться від сили на пару днів))
Дивно так, простоя можу ставати то дуже войовнича, то ніжна і мяка, то надзвичайно беззахисна, то така собі супер вумен і то завжди чітко повязане з книгою =)
П.С Трохи не в тему, але не можу то оминути. Нині мегі позитивний вечір і дякую всім хто до того доклався. 
Ми мега класно провели час в аква парку, апотім мило підкріпилися в приємному товаристві =)
А ще вихідні заповідаються дуже і дуже вдалі))

книги, роздуми, писанина, враження

Previous post Next post
Up