відповідь на відповідьext_658513October 18 2013, 16:59:38 UTC
1) асиміляція: "не уточнили, які саме величини використані" - вісь абсцис підписана, величини осі ординат в заголовку. Мені йдеться про ілюстрацію зміни мовної ситуації в областях; тобто мовна русифікація vs мовна українізація. "російськомовний, який вважає себе українцем" - це є прояв другої титульної нації, про формування якої ми і дискутуємо з Миколою. "невалідні дані переписів" - мені важливі не абсолютні дані, а динаміка відносних: межі розмитості критеріїв при опитуваннях тими самими питаннями згрубша залишаються тими ж, що дозволяє більш-менш валідно оцінювати динаміку. Згадуване мною співвідношення 1до 36 практично не змінювалося з перепису 1959 року. 2. Екологічна помилки (рівнева похибка, оскільки йдеться про рівень узагальнення оточення - οἶκος'у): я так зрозумів, що зауваження стосувалося фрази "ми маємо справу з функціональною залежністю! Це означає, що ми можемо спрогнозувати значення однієї змінної на основі значень іншої." Мені ж йшлося якраз про макропроцеси, на рівні областей та держави. Рябчук латентно вказав на ризики перенесення даних макро-рівня до рівня індивідумів: "Кладучи україномовність в основу дефініювання української спільноти, ми мимохіть виключаємо з неї, відчужуємо величезну кількість людей неукраїномовних, але цілком лояльних і україномислячих.", але "визнаю його статистично значущу, корелятивну істотність." В Дюркгайма ситуація дещо інакша, але це вже окрема тема. 3. "в межах груп росіян та українців. в межах груп росіян та українців" я теж досліджував (див. напр. http://www.ji.lviv.ua/n23texts/drul-d.htm) З чого випливає, що "українці слабше асимілюються, ніж росіяни" не зрозумів
коментаріsociologismNovember 16 2013, 14:46:34 UTC
1. вісь абсцис підписана, величини осі ординат в заголовк вісь абсцис представлена некоректно: не вказано основу логарифма, оскільки десятковий позначають lg, натуральний ln, а ось позначення lоg вимагає зазначення основи (наприклад, log2. Крім того, значення на осі абсцис не є логарифмічними. Відтак, слід ламати голову, що означає 10 - lg x=10 чи ми маємо справу з lg 10? В США в 1915 р. були розроблені рекомендації щодо представлення графіків, де радять для логарифмічних осей зберігати розмірність логарифмів (і кратну 10). Щодо осі ординат, то вона підписується біля осі ординат, а не в заголовку. Отже, в цьому випадку недотримано культури представлення даних.
2. межі розмитості критеріїв при опитуваннях тими самими питаннями згрубша залишаються тими ж згадане твердження є гіпотезою. Яким є її обґрунтування? Я висуваю інше припущення: межі розмитості змінюються, бо змінюється статус російськості та українськості. Щодо переписів з 1959 р., то, будь ласка, наведіть Ваші арґументи.
3. українці слабше асимілюються, бо імовірність українця асимілюватися є меншою, аніж в росіянина (якщо вважати відсоток російськомовних українців серед всіх українців вибірковою оцінкою шуканого параметра, який і є імовірністю). Тобто серед українців людей, які переходять на російську мову, є меншим, аніж відсоток росіян, які переходять на українську мову.
4. щодо екологічної помилки, то я в своєму дописі її також допустився. У Вікіпедії її добре проілюстровано прикладом з дослідження іммігрантів до США та рівня грамотності (неписьменності): існує позитивна кореляція між часткою мігрантів та рівнем грамотності, проте мігранти є менш грамотними. Отже, ми опускаємо низку інших змінних, які і є "посердениками" між цими змінними. Так само і тут...
"не уточнили, які саме величини використані" - вісь абсцис підписана, величини осі ординат в заголовку.
Мені йдеться про ілюстрацію зміни мовної ситуації в областях; тобто мовна русифікація vs мовна українізація.
"російськомовний, який вважає себе українцем" - це є прояв другої титульної нації, про формування якої ми і дискутуємо з Миколою.
"невалідні дані переписів" - мені важливі не абсолютні дані, а динаміка відносних: межі розмитості критеріїв при опитуваннях тими самими питаннями згрубша залишаються тими ж, що дозволяє більш-менш валідно оцінювати динаміку. Згадуване мною співвідношення 1до 36 практично не змінювалося з перепису 1959 року.
2. Екологічна помилки (рівнева похибка, оскільки йдеться про рівень узагальнення оточення - οἶκος'у):
я так зрозумів, що зауваження стосувалося фрази "ми маємо справу з функціональною залежністю! Це означає, що ми можемо спрогнозувати значення однієї змінної на основі значень іншої."
Мені ж йшлося якраз про макропроцеси, на рівні областей та держави. Рябчук латентно вказав на ризики перенесення даних макро-рівня до рівня індивідумів: "Кладучи україномовність в основу дефініювання української спільноти, ми мимохіть виключаємо з неї, відчужуємо величезну кількість людей неукраїномовних, але цілком лояльних і україномислячих.", але "визнаю його статистично значущу, корелятивну істотність."
В Дюркгайма ситуація дещо інакша, але це вже окрема тема.
3. "в межах груп росіян та українців. в межах груп росіян та українців" я теж досліджував (див. напр. http://www.ji.lviv.ua/n23texts/drul-d.htm)
З чого випливає, що "українці слабше асимілюються, ніж росіяни" не зрозумів
Reply
вісь абсцис представлена некоректно: не вказано основу логарифма, оскільки десятковий позначають lg, натуральний ln, а ось позначення lоg вимагає зазначення основи (наприклад, log2.
Крім того, значення на осі абсцис не є логарифмічними. Відтак, слід ламати голову, що означає 10 - lg x=10 чи ми маємо справу з lg 10? В США в 1915 р. були розроблені рекомендації щодо представлення графіків, де радять для логарифмічних осей зберігати розмірність логарифмів (і кратну 10).
Щодо осі ординат, то вона підписується біля осі ординат, а не в заголовку. Отже, в цьому випадку недотримано культури представлення даних.
2. межі розмитості критеріїв при опитуваннях тими самими питаннями згрубша залишаються тими ж
згадане твердження є гіпотезою. Яким є її обґрунтування? Я висуваю інше припущення: межі розмитості змінюються, бо змінюється статус російськості та українськості. Щодо переписів з 1959 р., то, будь ласка, наведіть Ваші арґументи.
3. українці слабше асимілюються, бо імовірність українця асимілюватися є меншою, аніж в росіянина (якщо вважати відсоток російськомовних українців серед всіх українців вибірковою оцінкою шуканого параметра, який і є імовірністю). Тобто серед українців людей, які переходять на російську мову, є меншим, аніж відсоток росіян, які переходять на українську мову.
4. щодо екологічної помилки, то я в своєму дописі її також допустився. У Вікіпедії її добре проілюстровано прикладом з дослідження іммігрантів до США та рівня грамотності (неписьменності): існує позитивна кореляція між часткою мігрантів та рівнем грамотності, проте мігранти є менш грамотними. Отже, ми опускаємо низку інших змінних, які і є "посердениками" між цими змінними. Так само і тут...
Reply
Leave a comment