ото десь відносно недавно мене різко потягнуло до землі. :))) чорний гумор отставіть :).мене пре там порпатись, мене пре тиша і відсутність високих будівель. натомість - небо крізь гілки, а то і без них...
тому нині на городі моїх батьків(який я у свої 10-25 люто ненавиділа) я із завзяттям, несподіваним для себе самої, чистила малину. тато наш дуже повільно, але потрохи наводить лад там. мені кортить розбити квітник і посадити молоді ягідні кущі.
а нині батьки там чавили яблучний сік.
а потім ми смажили шашлик. а Юрко на щастя спав цілих 3!!! години. природа - це ще той дзен...
фото ще пізньолітнє, бо зараз фотіка нема. і так його бракує...