Ми-6
Між плетінням теплого шарфу,
з запахом меду, на перламутрових стінках мушель,
між рядками Хемінгуея, кольором чайного листя й імбиру,
крізь невстигання і цю особливу зимову тишу і гулкість.
У цих густих вечорах, під ковдрою втоми щось всередині
тедітно, сонячними струнами.
Ледь чутно.
І місяць рогатий сьогодні ходив по місту.
Жолуді спали в купах торішнього листя.
Знайдені мушлі, спогади, тиша.
Вечір.
Щось всередині
Ніби корені й сонячні промені
ніби тонко росте трава.
Старі фото з блошиних ринків космічні й заспокійливі одночасно.
Клаптики далекого і невідомого. Дивного.
